Аґнеса Ангальт-Дессау
Аґнеса Ангальт-Дессау, повне ім'я Фредеріка Амалія Аґнеса Ангальт-Дессау (нім. Friederike Amalie Agnes von Anhalt-Dessau, 24 червня 1824 — 23 жовтня 1897) — принцеса Ангальт-Дессау з династії Асканії, донька герцога Ангальтського Леопольда IV та прусської принцеси Фредеріки Вільгельміни, дружина герцога Саксен-Альтенбурзького Ернста I.
| Агнеса Анхальт-Дессау | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Agnes von Anhalt-Dessau | ||||
 Портрет Агнеси пензля Густава Вальтера, 1868 | ||||
| 7-а герцогиня-консорт Саксен-Альтенбургу | ||||
| Початок правління: | 3 серпня 1853 | |||
| Кінець правління: | 23 жовтня 1897 | |||
|
| ||||
| Попередник: | Марія Луїза Мекленбург-Шверінська | |||
| Наступник: | Адельгейда цу Шаумбург-Ліппе | |||
|
| ||||
| Дата народження: | 24 червня 1824 | |||
| Місце народження: | Дессау, Ангальт-Дессау, Німецький союз | |||
| Дата смерті: | 23 жовтня 1897 (73 роки) | |||
| Місце смерті: | Гуммельсгайн, Саксен-Альтенбург, Німецька імперія | |||
| Поховання | Herzogin-Agnes-Gedächtniskirched | |||
| Чоловік: | Ернст I | |||
| Діти: | Марія, Георг | |||
| Династія: | Асканії, Ернестинська лінія Веттінів | |||
| Батько: | Леопольд IV | |||
| Мати: | Фредеріка Вільгельміна Пруська | |||
| Нагороди: |
| |||
Життєпис ред.
Аґнеса народилась 24 червня 1824 року в Дессау. Вона була другою донькою в родині герцога Ангальт-Дессау Леопольда IV та його дружини Фредеріки Вільгельміни Прусської. Однак, старша сестра Авґуста померла ще до її народження, і Агнеса стала старшою з трьох дітей, які вижили. Мала молодшого брата Фрідріха та сестру Марію Анну Ангальт-Дессау.
У 28-річному віці пошлюбилася із 26-річним спадкоємцем престолу герцогства Саксен-Альтенбург Ернстом. Весілля відбулося 28 квітня 1853 року в Дессау. На урочистостях був присутній король Пруссії Фрідріх Вільгельм IV.
За місяць правлячий герцог передав Ернсту ведення справ у країні, а у серпні того ж року пішов з життя. Чоловік Агнеси став офіційним правителем Саксен-Альтенбургу.
Їхній шлюб виявився щасливим. Ернст дуже кохав дружину. У пари народилося двоє дітей:
- Марія Фредеріка (1854–1898) — дружина Альбрехта Прусського, мала трьох синів;
- Георг Леопольд (1—29 лютого 1856) — помер немовлям.
Резиденцією подружжя був Альтенбурзький замок.[1] Пожежа 1868 року знищила палац принца та зерносховище, після чого його довелося відбудовувати.[2] Літо родина проводила у замку Гуммельсхайн, що слугував мисливським маєтком та літньою резиденцією.[3] 1872 року там також відбулась пожежа, що знищила все західне крило. Ернст вирішив, що доречніше збудувати нову будівлю. Новий літній замок був готовий 1885.[4]
Герцогиня вважалася талановитою художницею.
Як і більшість аристократок, займалася благодійністю. Брала участь у догляді за пораненими в ході франко-прусської війни 1870—71 років. Чоловік в цей час очолював один із військових загонів на фронті.
1873 донька Марія пошлюбилася із прусським принцом Альбрехтом і оселилася із ним у Каменецькому замку в Силезії.[5] За кілька років у Аґнеси та Ернста з'явилося троє онуків.
1878 року срібне весілля правлячого подружжя урочисто відзначалося по всій країні. Ернст презентував дружині зменшений лицарський хрест I класу ордена Саксен-Ернестинського дому, так званий «Хрест принцес».
28 квітня 1893 року, з приводу 40-ї річниці весілля герцогської пари, поблизу містечка Шмьольн, на схилі гори, була відкрита 30-метрова оглядова вежа, збудована за зразком Ейфелевої. Вона дістала назву «Вежа Ернста та Агнес»[de].[6]
Тоді ж у 1893 році вийшла праця Аґнеси «Слово до Ізраїля» («Ein Wort an Israel»), що стосувалася антисемітизму та християнства в Німеччині. Наступного року книгу перевели на італійську.[7]
Агнеса померла 23 жовтня 1897 року в Гуммельсхайні у 73-річному віці. За наказом Ернста у 1903–1905 роках у Альтенбурзі була збудована меморіальна церква Herzogin-Agnes-Gedächtniskirche, де тіло герцогині перепоховали.
Чоловік пережив її трохи більше, ніж на десять років, і пішов з життя 7 лютого 1908 року. Оскільки, син помер немовлям, країну успадкував небіж Ернста—Ернст II.
Нагороди ред.
Вшанування пам'яті ред.
- На честь герцогині названа площа Agnesplatz у Альтенбурзі.
Генеалогія ред.
Примітки ред.
- ↑ Альтенбурзький замок [1] [Архівовано 29 травня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Історія Альтенбурзького замку [2] [Архівовано 3 грудня 2012 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Старий замок Гуммельсхайн [3] [Архівовано 27 серпня 2010 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Новий замок Хуммельсхайн [4] [Архівовано 27 серпня 2010 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Історія Каменецького замку [5] [Архівовано 2 березня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Історія Шмьольна [6][недоступне посилання з серпня 2019] (нім.)
- ↑ Una parola ad Israele [7] [Архівовано 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Література ред.
- Martin, Frederick (1866). The Statesman's Year Book, 1866. London: Macmillan and Co.[8]
- Schoeppl, Heinrich Ferdinand: Die Herzoge von Sachsen-Altenburg. Bozen 1917, Neudruck Altenburg 1992.
- Семенов И. С. Христианские династии Европы, ОЛМА Медиа Групп, 2002 — стр: 492 ISBN 5224025168, ISBN 9785224025169 [9] [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аґнеса Ангальт-Дессау |
- Профіль на Geneall.net [Архівовано 11 червня 2008 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 8 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Аґнеси Ангальт-Дессау [Архівовано 5 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Герцогиня Аґнеса [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.] (нім.)