Аґнеса Ангальт-Дессау

Аґнеса Ангальт-Дессау, повне ім'я Фредеріка Амалія Аґнеса Ангальт-Дессау (нім. Friederike Amalie Agnes von Anhalt-Dessau), (нар. 24 червня 1824 — пом. 23 жовтня 1897) — принцеса Ангальт-Дессау з династії Асканії, донька герцога Ангальтського Леопольда IV та прусської принцеси Фредеріки Вільгельміни, дружина герцога Саксен-Альтенбурзького Ернста I.

Агнеса Анхальт-Дессау
нім. Agnes von Anhalt-Dessau
Агнеса Анхальт-Дессау
Портрет Агнеси пензля Густава Вальтера, 1868
7-а герцогиня-консорт Саксен-Альтенбургу
Початок правління: 3 серпня 1853
Кінець правління: 23 жовтня 1897

Попередник: Марія Луїза Мекленбург-Шверінська
Наступник: Адельгейда цу Шаумбург-Ліппе

Дата народження: 24 червня 1824(1824-06-24)
Місце народження: Дессау, Ангальт-Дессау, Німецький союз
Дата смерті: 23 жовтня 1897(1897-10-23) (73 роки)
Місце смерті: Гуммельсгайн, Саксен-Альтенбург, Німецька імперія
Поховання Herzogin-Agnes-Gedächtniskirched
Чоловік: Ернст I
Діти: Марія, Георг
Династія: Асканії, Ернестинська лінія Веттінів
Батько: Леопольд IV
Мати: Фредеріка Вільгельміна Пруська
Нагороди:
орден дому Саксен-Ернестіне

ЖиттєписРедагувати

Аґнеса народилась 24 червня 1824 року в Дессау. Вона була другою донькою в родині герцога Ангальт-Дессау Леопольда IV та його дружини Фредеріки Вільгельміни Прусської. Однак, старша сестра Авґуста померла ще до її народження, і Агнеса стала старшою з трьох дітей, які вижили. Мала молодшого брата Фрідріха та сестру Марію Анну Ангальт-Дессау.

У віці 28 років пошлюбилася із 26-річним спадкоємцем престолу герцогства Саксен-Альтенбург Ернстом. Весілля відбулося 28 квітня 1853 в Дессау. На урочистостях був присутній король Пруссії Фрідріх Вільгельм IV.

За місяць правлячий герцог передав Ернсту ведення справ у країні, а у серпні того ж року пішов з життя. Чоловік Агнеси став офіційним правителем Саксен-Альтенбургу.

Їхній шлюб виявився щасливим. Ернст дуже кохав дружину. У пари народилося двоє дітей:

Резиденцією подружжя був Альтенбурзький замок.[1] Пожежа 1868 знищила палац принца та зерносховище, після чого його довелося відбудовувати.[2] Літо родина проводила у замку Гуммельсхайн, що слугував мисливським маєтком та літньою резиденцією.[3] 1872 там також відбулась пожежа, що знищила все західне крило. Ернст вирішив, що доречніше збудувати нову будівлю. Новий літній замок був готовий 1885.[4]

Герцогиня вважалася талановитою художницею.

Як і більшість аристократок, займалася благодійністю. Брала участь у догляді за пораненими в ході франко-прусської війни 187071 років. Чоловік в цей час очолював один із військових загонів на фронті.

1873 донька Марія пошлюбилася із прусським принцом Альбрехтом і оселилася із ним у Каменецькому замку в Силезії.[5] За кілька років у Аґнеси та Ернста з'явилося троє онуків.

 
Меморіальна церква герцогині Агнеси

1878 срібне весілля правлячого подружжя урочисто відзначалося по всій країні. Ернст презентував дружині зменшений лицарський хрест I класу ордена Саксен-Ернестинського дому, так званий «Хрест принцес».

28 квітня 1893, з приводу 40-ї річниці весілля герцогської пари, поблизу містечка Шмьольн, на схилі гори, була відкрита 30-метрова оглядова вежа, збудована за зразком Ейфелевої. Вона дістала назву «Вежа Ернста та Агнес».[6]

Тоді ж у 1893 вийшла праця Аґнеси «Слово до Ізраїля» («Ein Wort an Israel»), що стосувалася антисемітизму та християнства в Німеччині. Наступного року книгу перевели на італійську.[7]

Агнеса померла 23 жовтня 1897 у Гуммельсхайні у віці 73 років. За наказом Ернста у 19031905 у Альтенбурзі була збудована меморіальна церква Herzogin-Agnes-Gedächtniskirche, де тіло герцогині перепоховали.

Чоловік пережив її трохи більше, ніж на десять років, і пішов з життя 7 лютого 1908. Оскільки, син помер немовлям, країну успадкував небіж Ернста—Ернст II.

НагородиРедагувати

Вшанування пам'ятіРедагувати

  • На честь герцогині названа площа Agnesplatz у Альтенбурзі.

ГенеалогіяРедагувати

Леопольд III
 
 
Луїза Бранденбург-Шведтська
 
 
Фрідріх V
 
 
Кароліна Гессен-Дармштадтська
 
Фрідріх Вільгельм II
 
 
Фредеріка Луїза Гессен-Дармштадтська
 
 
Карл II
 
 
Фредеріка Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Ангальт-Дессау
 
 
 
 
 
Амалія Гессен-Гомбурзька
 
 
 
 
 
Людвіг Карл Прусський
 
 
 
 
 
 
Фредеріка Мекленбург-Стреліцька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леопольд IV
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фредеріка Вільгельміна Прусська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Аґнеса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Альтенбурзький замок [1] [Архівовано 29 травня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
  2. Історія Альтенбурзького замку [2] [Архівовано 3 грудня 2012 у Wayback Machine.] (нім.)
  3. Старий замок Гуммельсхайн [3] [Архівовано 27 серпня 2010 у Wayback Machine.] (нім.)
  4. Новий замок Хуммельсхайн [4] [Архівовано 27 серпня 2010 у Wayback Machine.] (нім.)
  5. Історія Каменецького замку [5] [Архівовано 2 березня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  6. Історія Шмьольна [6][недоступне посилання з серпня 2019] (нім.)
  7. Una parola ad Israele [7] [Архівовано 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.]

ЛітератураРедагувати

  • Martin, Frederick (1866). The Statesman's Year Book, 1866. London: Macmillan and Co.[8]
  • Schoeppl, Heinrich Ferdinand: Die Herzoge von Sachsen-Altenburg. Bozen 1917, Neudruck Altenburg 1992.
  • Семенов И. С. Христианские династии Европы, ОЛМА Медиа Групп, 2002 — стр: 492 ISBN 5224025168, ISBN 9785224025169 [9] [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.]

ПосиланняРедагувати