Агиртрія андійська

вид птахів
Агиртрія андійська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина: Колібрієві (Trochilidae)
Підродина: Колібрині (Trochilinae)
Триба: Trochilini
Рід: Андійська агиртрія (Uranomitra)
Reichenbach, 1854
Вид: Агиртрія андійська
Uranomitra franciae
(Bourcier & Mulsant, 1846)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Trochilus franciae
Amazilia franciae
Agyrtria franciae
Посилання
Вікісховище: Uranomitra franciae
Віківиди: Uranomitra franciae
ITIS: 555164
МСОП: 22687566
NCBI: 472774

Аги́ртрія андійська[2] (Uranomitra franciae) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Андах. Це єдиний представник монотипового роду Андійська агиртрія (Uranomitra). Раніше цей вид відносили до роду Амазилія (Amazilia) або Агиртрія (Agyrtria), однак за результатами низки молекулярно-філогенетичних досліджень вид був переведений до відновленого роду Uranomitra[3][4].

Опис ред.

 
Андійська агиртрія

Довжина птаха становить 9,1 см. Верхня частина тіла яскраво-зелена, блискуча, тім'я у самців фіолетово-синє, у самиць зелене. Скроні і потилиця зелені, блискучі. Нижня частина тіла біла, боки зелені. Надхвістя мідне, хвіст дещо роздвоєний, бронзово-зелений, з нечіткою темною смугою на кінці і світлими кінчиками. Дзьоб прямий, довжиною 22 мм, знизу блідо-рожевий з темним кінчиком.

Підвиди ред.

Виділяють три підвиди:[5]

  • U. f. franciae (Bourcier & Mulsant, 1846) — північно-західна і центральна Колумбія;
  • U. f. viridiceps (Gould, 1860) — південно-західна Колумбія (Нариньйо), захід Еквадору і крайній північний захід Перу (Тумбес);
  • U. f. cyanocollis (Gould, 1853) — східні схили Анд на півночі Перу.

Поширення і екологія ред.

Андійські агиртрії мешкають в Колумбії, Еквадорі і Перу. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах, на узліссях та у вторинних заростях, переважно на висоті від 900 до 2100 м над рівнем моря, у верхів'ях річки Мараньйон в сухих тропічних лісах і чагарникових заростях, на висоті від 400 до 2750 м над рівнем моря, в Тумбесі на висоті від 600 до 700 м над рівнем моря. Зустрічаються поодинці, живляться живляться нектаром квітів, слідуючи за певним маршрутом, іноді збираються невеликими зграйками біля квітучих дерев. Доповнюють свій раціон дрібними комахами.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Uranomitra franciae: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 28 липня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. McGuire, J.; Witt, C.; Remsen, J.V.; Corl, A.; Rabosky, D.; Altshuler, D.; Dudley, R. (2014). Molecular phylogenetics and the diversification of hummingbirds. Current Biology. 24 (8): 910—916. doi:10.1016/j.cub.2014.03.016. PMID 24704078.
  4. Stiles, F.G.; Remsen, J.V. Jr.; Mcguire, J.A. (2017). The generic classification of the Trochilini (Aves: Trochilidae): Reconciling taxonomy with phylogeny. Zootaxa. 4353 (3): 401—424. doi:10.11646/zootaxa.4353.3. PMID 29245495.
  5. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 28 липня 2022.