Відкрити головне меню
Яничарський ага

Аґа́[1][2] (осман. أغا, ağa, «пан», «господар», «голова») — в Османській імперії начальник, хазяїн, головний слуга у маєтку[1].

Офіцерський титул і військове звання в османському війську: яничарський ага (тур. Yeniçeri ağası, єнічері агаси)[1], сипаський ага (тур. Sipahi ağası, сіпахі агаси)[3]. Після ліквідації яничарів у 1826 році — назва молодших і середніх офіцерів османської армії.

Звертання, складова частина імені, подібно до українського «пан» або англійського «лорд». В сучасній Туреччині — звернення до заможних землевласників. В багатьох тюркських мовах означає «старший брат» та використовується як поважне звертання до старших за віком.

Зміст

ІншеРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Іналджик, Г. Османська імперія: класична доба 1300—1600… — С. 244.
  2. Аґа // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. У документах «Архіву Коша Нової Запорозької Січі» 1734—1775 років словом «ага» позначаються офіцери яничарів або командири Османів (Лащенко, Х. 'Вживання букв ґ/кг (чи інших написань) в історичному розвитку мови', Перекладацька Майстерня 2000—2001)

ДжерелаРедагувати

  • Панашенко В. В. Ага // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 28. — ISBN 966-00-0734-5.
  • Іналджик, Г. Османська імперія: класична доба 1300—1600 / Пер. з англ. О. Галенко; наук. ред. В. Остапчук; Інститут сходознавства НАНУ. — Київ: Критика, 1998. — С. 244.

ПосиланняРедагувати