Агатівка

село в Гришковецькій селищній територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області, Україна

Ага́тівка — село в Україні, в Гришковецькій селищній територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області.

село Агатівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Бердичівський район
Громада Гришковецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA18020070020094619
Облікова картка с. Агатівка
с. Агатівка (до 2018 р.) 
Основні дані
Засноване 1800
Населення 155 (2001)
Площа 0,43 км²
Густота населення 365,12 осіб/км²
Поштовий індекс 13335[1]
Географічні дані
Географічні координати 49°59′10″ пн. ш. 28°36′18″ сх. д. / 49.98611° пн. ш. 28.60500° сх. д. / 49.98611; 28.60500Координати: 49°59′10″ пн. ш. 28°36′18″ сх. д. / 49.98611° пн. ш. 28.60500° сх. д. / 49.98611; 28.60500
Середня висота
над рівнем моря
250 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Добровольчих Батальйонів, 4, смт Гришківці, Бердичівський район, Житомирська область, 13337
Карта
Агатівка. Карта розташування: Україна
Агатівка
Агатівка
Агатівка. Карта розташування: Житомирська область
Агатівка
Агатівка
Мапа
Мапа

Географія ред.

На східній стороні від села пролягає автошлях М21 (автомобільний шлях міжнародного значення на території України, Виступовичі — Житомир — Могилів-Подільський — кордон із Молдовою).

Населення ред.

У 1900 році в селі нараховувалося 30 дворів та 162 мешканці[2], станом на 1906 рік нараховувалося 50 дворів та 243 мешканці[3].

Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 294 особи, кількість дворів — 60[4].

Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 311 осіб, з них за статтю: чоловіків — 149, жінок — 162; етнічний склад: українців — 295, поляків — 16. Кількість господарств — 66[5].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 183 особи, з яких 82 чоловіки та 101 жінка[6].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 155 осіб[7].

У 2019 році — 101 особа[8].

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]

Мова Відсоток
українська 98,09 %
російська 1,91 %


Клімат ред.

Клімат Агатівки
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,7 −1,2 3,8 13,0 19,7 22,9 24,2 23,6 19,0 12,1 4,6 0,0 11
Середня температура, °C −5,8 −4,5 0,1 8,1 14,2 17,5 18,8 18,0 13,7 7,9 1,9 −2,5 7
Середній мінімум, °C −8,9 −7,7 −3,5 3,3 8,7 12,1 13,4 12,5 8,5 3,7 −0,7 −5 3
Норма опадів, мм 36 30 30 50 60 86 97 69 52 36 42 39 627
Джерело: climate-data.org

Історія ред.

Засноване 1800 року[5]. В кінці 19 ст. — село у Солотвинській волості Житомирського повіту Волинської губернії, за 34 верст від центру повіту, м. Житомир; належало до православної парафії в Гальчинці, за 3 версти. Власність Шабловських, перед ними — Ружицьких[2].

У 1906 році — село Солотвинської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 32 верст, від волості 8[3].

В 1923 році увійшло до складу новоствореної Гальчинецької сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною Солотвинського (згодом — Коднянський) району[10]. Відстань до районного центру, с. Солотвин, становила 8 верст, до центру сільської ради, с. Гальчин — 2,5 версти[4]. 17 червня 1925 року село, в складі сільської ради, передане до Бердичівського району Бердичівської округи[10]. Відстань до центру сільської ради становила 1,5 версти, до районного та окружного центру, м. Бердичів — 11 верст, до найближчої залізничної станції (Рея) — 1,5 версти[5]. 4 вересня 1928 року село включене до складу Катеринівської сільської ради Бердичівського району[10].

Від Голодомору 1932—1933 років загинуло 6 людей[11].

15 вересня 1930 року, в складі сільської ради, включене до приміської смуги Бердичівської міської ради. 28 червня 1939 року увійшло до складу відновленого Бердичівського району Житомирської області[10].

В 1941 роках в селі було створено сільську управу. Від 1944 року — в складі Катеринівської сільської ради, котру 12 серпня 1974 року, було перейменовано на Осиківську через перенесення адміністративного центру до с. Осикове[10].

17 травня 2018 року увійшло до складу новоствореної Гришковецької селищної територіальної громади Бердичівського району Житомирської області[12].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 8 січня 2020. 
  2. а б Agatówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 12. (пол.)
  3. а б Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 9 червня 2019. 
  4. а б Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року. http://history.org.ua/ (російська). Житомир. 1923. с. 161. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 10 липня 2021. 
  5. а б в Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.). http://history.org.ua/. Бердичів. 1927 р. с. 76-77. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021. 
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. 
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. 
  8. Гришковецька громада. Паспорт громади. https://gryshkovecka-gromada.gov.ua/. Процитовано 7 серпня 2022. 
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. 
  10. а б в г д Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. с. 100, 189. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 1 січня 2021. 
  11. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полісся», 2008. — стор. 307
  12. Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022. 

Посилання ред.