Відкрити головне меню

Агами бородаті

рід плазунів
Агами бородаті
Бородата ящірка
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Lacertilia
Родина: Агамові
Підродина: Amphibolurinae
Рід: Агами бородаті
Біноміальна назва
Pogona
Cuvier, 1829
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Pogona
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Pogona
EOL logo.svg EOL: 41229
Fossilworks: 339019

Агами бородаті (Pogona) — рід ящірок з родини Агамових. Має 7 видів. Інші назви «бородаті дракони» та «бартагами».

ОписРедагувати

Загальний розмір представників цього роду коливається від 32,5 до 60 см. Тулуб стиснутий з товстою поперечною складкою на горлі. Відсутній спинний гребінь, який складається з великої загостренної луски. Попереду клоачного отвору й на стегнах є 1 рядок дрібних стегнових та анальних пор. Колір шкіри коричневий, сіруватий, жовтуватий, буруватий, оливковий. Здатні змінювати колір. Мають міцні щелепи, кінцівки та пальці. У цих агам досить великі горлові торби. У самців у період парування вони стають чорними.

Спосіб життяРедагувати

Полюбляють сухі кам'янисті напівпустелі з поодинокими чагарниками, рідколісся. Швидко пересуваються по землі на витягнутих лапах. також здатні бігати на задніх лапах, підстрибувати уверх. Активні вдень.

Якщо ці агами відчувають загрозу, то надуваються і широко роззявляють рота. Потім так розсовують гострі колючки (як у їжака) на підборідді, що виникає враження бороди. Це для залякування ворогів.

Для людини вони безпечні. Вони становлять небезпеку лише для маленьких ящірок і то, тільки в тому випадку, якщо ці маленькі ящірки випадково опиняться у них перед носом.

Харчуються різними метеликами, зокрема шовкопрядами, комахами, хробаками, зеленими овочами, гарбузами, бобовими, буряком, пелюстками троянд, фруктами.

Це яйцекладні ящірки. Самиці відкладають до 24 яєць.

РозповсюдженняРедагувати

Це ендемік Австралії.

ВидиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Mertens, R. 1967. Die herpetologische Sektion des Natur-Museums und Forschungs-Institutes Senckenberg in Frankfurt am Main nebst einem Verzeichnis ihrer Typen. Senckenbergiana Biologica 48: 1-106
  • Словник-довідник із зоології. – К., 2002.