Агаджанова-Шутко Ніна Фердинандівна

Ніна Фердинандівна Агаджа́нова (Агаджанова-Шутко) (нар. 8 листопада 1889, Катеринодар — пом. 14 грудня 1974) — радянська громадська діячка, сценаристка, кінорежисерка, монтажерка, вихователька, журналістка.

Ніна Фердинандівна Агаджанова-Шутко
Зображення
Дата народження 8 листопада 1889(1889-11-08)
Місце народження Катеринодар, Російська імперія[1]
Дата смерті 14 грудня 1974(1974-12-14) (85 років)
Місце смерті СРСР
Поховання Передєлкінський цвинтарd
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність вірмени[1]
Професія кіносценарист, громадська діячка, викладачка, революціонерка
Членство Спілка кінематографістів СРСР
Magnum opus Броненосець «Потьомкін»[2]
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»
IMDb ID 0012810

БіографіяРедагувати

Народилася 27 жовтня (8 листопада) 1889(18891108) року в місті Катеринодарі (тепер Краснодар, Росія) в родині вірменського купця. Закінчила 1-шу Катеринодарську жіночу гімназію. Навчалася на педагогічних курсах в Катеринодарі, потім на історико-педагогічному факультеті Педагогічних курсів в Москві.

Член РСДРП з 1907 року. У 19111916 роках піддавалася арештам і засланням за підпільну революційну діяльність. Отримала від співробітників охоронного відділення за свою невловимість клички «Хитра» і «Метелик». У 1914 році — відповідальна секретарка журналу «Робітниця».

Брала активну участь у Лютневій і Жовтневій революціях 1917 року. Того ж року була членкинею Петербурзького і Виборзького комітетів партії, депутаткою Петроградської ради від Виборзького району.

У 19181919 роках перебувала на підпільній роботі в тилу білогвардійських військ в Новоросійську і Ростові-на-Дону. У 1920 році — відповідальна секретарка Білоруського військово-революційного комітету. У 19211922 роках вела справи партії в Мінську, працювала в радянському посольстві в Празі, а в 19341938 роках — в посольстві в Ризі.

У 19451952 роках займалася педагогічною роботою, викладала сценарну майстерність у ВДІКу.

Померла 14 грудня 1974 року. Похована на Передєлкінському цвинтарі в Москві.

ТворчістьРедагувати

Протягом багатьох років була сценаристкою-консультанткою, редакторкою і завідувала сценарним відділом на кіностудії «Межрабпомфильм», а потім — на кіностудії «Союздитфільм». У зв'язку з 20-річчям першої російської революції ювілейна комісія ВЦВК затвердила сценарій Агаджанової «1905 рік». У цьому сценарії повстання на броненосці «Потьомкін» було одним з епізодів фільму. За пропозицією Агаджанової для постановки фільму «1905 рік» залучили С. М. Ейзенштейна. В процесі роботи епізод про «Потьомкіна» виріс у самостійний сценарій, за яким в 1925 року С. М. Ейзенштейн поставив фільм «Броненосець „Потьомкін“».

За сценаріями Агаджанової поставлені фільми:

  • «В тилу у білих» (1925);
  • «Червона Пресня» (1926);
  • «Матрос Іван Галай» (1929).

У 1930 році з режисером Л. В. Кулєшовим поставила фільм «Два-Бульді-два». 1933 року брала участь у створенні сценарію фільму режисера В. І. Пудовкіна «Дезертир» про класову боротьбу німецького пролетаріату на початку 1930-х.

ЛітератураРедагувати

  1. а б Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — 1974. — Т. 1. — С. 247.
  2. Большая советская энциклопедия / под ред. О. Ю. Шмидт — 1 — Москва: Советская энциклопедия, 1920.