Автопортрет (Дюрер, 1493)
«Автопортрет» — картина німецького художника Альбрехта Дюрера, написана 1493 року. Нині зберігається в Луврі, Париж. Багато художників до Дюрера зображали себе на полотнах приховано, здебільшого на стулках вівтарів. Цей автопортрет Дюрера є першим з живописних автопортретів художника і одним з найбільш ранніх автопортретів художників європейської півночі[1]. Примітно, що вже у віці 13 років Дюрер зображав себе срібним олівцем, а також пером під час своїх подорожей.
| Автопортрет | |
 | |
| Автор | Альбрехт Дюрер |
|---|---|
| Час створення | 1493 |
| Розміри | 56,5 × 44,5 см |
| Матеріал | велень (перенесено на полотно бл. 1840 року) |
| Техніка | олія |
| Місцезнаходження | Лувр (Париж) |
Опис, історія ред.
На час створення цього автопортрету Дюреру було 22 роки. Художник написав його в Страсбурзі під час своїх подорожей, до того як повернувся до Нюрнберга і одружився з Агнесою Фрей, дочкою шанованого городянина, яку для нього обрав батько.
На полотні зображений молодий Альбрехт Дюрер з рослиною в правій руці, яку ботаніки ідентифікують як Eryngium amethystinum з роду миколайчики.
Надпис у верхній частині картини праворуч від вказаного 1493 року звучить наступним чином:
|
My sach die gat als es oben schtat |
|
На сучасній німецькій мові цей надпис виглядає як Meine Sachen werden von oben bestimmt, у перекладі — «Справи мої йдуть шляхом, вказаним згори». Цим висловлюванням Дюрер виражає свою відданість Богу. Під сірою накидкою видніються рожево-фіолетові шнури, які охоплюють сорочку на грудях художника і надають таким чином полотну додаткового кольорового відтінку.
У 1805 році Гете бачив копію полотна в музеї Лейпцига і написав про нього:
|
|
Я подумав, що автопортрет Альбрехта Дюрера, датований 1493 роком, є безцінним[2]. |
|
Коментар ред.
Про значення миколайчика міркували багато. Він міг мати релігійне значення як символ Страстей Христових і підкреслювати надпис «My sach die gat / Als es oben schtat» у верхній частині картини. Цю ж рослину художник контурно зобразив на золотому тлі своєї картини Ecce homo (укр. «Се людина»).
Миколайчик в Німеччині в народі називали «чоловічою вірністю» (нім. Mannestreue), тому висловлювалося припущення, що його присутність на полотні є свідченням майбутнього весілля художника з Агнесою Фрей, підготовленого за відсутності Дюрера. Стверджувалося також, що Дюрер написав свій автопортрет на пергаменті, щоб його було легше переслати своїй нареченій. Тим не менш, надпис на картині суперечить цьому припущенню. Це висловлювання довіри Богу дуже складно пов'язати з подарунком до сватання. Імовірно, Дюрер створив цей автопортрет, як і інші, для себе.
Різний напрям погляду очей є характерною ознакою автопортретів Дюрера. Права зіниця знаходиться в крайньому кутку ока, водночас ліва зіниця дивиться прямо.
Автопортрети Дюрера ред.
-
«Автопортрет», 1484 -
«Автопортрет», Лувр, 1493 -
«Автопортрет», Прадо, 1498 -
«Автопортрет», Стара пінакотека, 1500
Примітки ред.
- ↑ Fenyő, Iván (1956). Albrecht Dürer. Budapest: Corvina. p. 16.
- ↑ H. von Einem, Goethe und Dürer - Goethes Kunstphilosophie, Hamburg: von Schröder (1947).
- ↑ Gowing, Lawrence (1987). Paintings in the Louvre New York: Stewart, Tabori & Chang. p. 164. ISBN 1-55670-007-5
Посилання ред.
- Альбрехта Дюрера майбутня дружина вперше побачила на автопортреті [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Газета по-українськи