Відкрити головне меню

Петро́ Мики́тович Авра́менко (2 (15) липня 1915(19150715), с. Підставки, нині Липоводолинського району Сумської області — 5 січня 2003, Москва) — участник Німецько-радянської війни (командир 3-го мотострілкового батальйону 45-й механізованої бригади 5-го Дніпровського механізованого корпусу 6-ї танкової армії 2-го Українського фронту, гвардії майор), Герой Радянського Союзу (1945), полковник.

Петро Авраменко
Ім'я при народженні Петро Микитович Авраменко
Народження 15 липня 1915(1915-07-15)
Підставки, Липоводолинський район, Україна
Смерть 5 січня 2003(2003-01-05) (87 років)
Москва, Росія
Поховання Ніколо-Архангельський цвинтар
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Звання полковник і капітан
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу медаль «Золота Зірка»
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги»

ЖиттєписРедагувати

Довоєнне життяРедагувати

Народився в бідній селянській сім'ї. Закінчив сім класів Подолянської середньої школи, 1935 — Маловисторопський сільськогосподарський технікум. Працював дільничним агрономом в Липоводолинській МТС.

1937–1940 проходив військову службу в лавах Червоної армії. Закінчив курси молодших політруків (1940). 1941 став членом ВКП(б).

ВійнаРедагувати

Учасник Другої світової війни. Був політпрацівником, згодом командиром батальйону, заступником командира бригади. Воював на Західному, Південно-Західному, 2-му Українському, Забайкальскому фронтах. Був поранений і контужений.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 за успішне виконання завдань командування, вміле керівнитво батальйоном, особисту мужність і відвагу, проявлені в боях у період Яссько-Кишинівської операції, гвардії майору Авраменку надано звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» (№ 4777).

31 серпня 1944 мотострілецький батальйон під командуванням Авраменка разом з іншими частинами та з'єднаннями вступив у столицю Румунії — Бухарест. Воював на території Угорщини, Чехословаччини, брав участь у вигнані нацистських окупантів з Праги.

24 червня 1945 Авраменко брав участь у Параді Перемоги в Москві.

Повоєнне життяРедагувати

Після закінчення війни продовжував службу в армії.

Від 1975 — полковник у відставці. Жив у Москві. Працював у сфері комунально-побутового обслуговування, був директором готелю. Неодноразово обирався депутатом Куйбишевської та Сокольницької районних рад. Від серпня 1981 — на заслуженому відпочинку.

Помер 5 січня 2003. Поховано в Москві на Ніколо-Архангельському кладовищі.

НагородиРедагувати

  • Орден Леніна.
  • Орден Червоного Прапора.
  • Орден Вітчизняної війни першого ступеня.
  • Три ордени Червоної Зірки.
  • Медалі.[які?]

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати