Авраменко Петро Микитович

Авраменко Петро Микитович
Народження	15 липня 1915; Підставки, Липоводолинський район, Україна
Смерть	5 січня 2003 (87 років); Москва, Росія
Поховання	Ніколо-Архангельський цвинтар
Країна	Російська імперія; СРСР
Звання	полковник і капітан
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди	; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Авраменко.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Авраменко Петро.

Петро́ Мики́тович Авра́менко (нар. 2 (15) липня 1915(19150715), с. Підставки, нині Липоводолинського району Сумської області — 5 січня 2003, Москва) — учасник Німецько-радянської війни (командир 3-го мотострілецького батальйону 45-й механізованої бригади 5-го Дніпровського механізованого корпусу 6-ї танкової армії 2-го Українського фронту, гвардії майор), Герой Радянського Союзу (1945), полковник.

Життєпис ред.

Довоєнне життя ред.

Народився в бідній селянській сім'ї. Закінчив сім класів Подолянської середньої школи, 1935 — Маловисторопський сільськогосподарський технікум. Працював дільничним агрономом в Липоводолинській МТС.

У 1937—1940 роках проходив військову службу в лавах Червоної армії. Закінчив курси молодших політруків (1940). 1941 став членом ВКП(б).

Війна ред.

Учасник Другої світової війни. Був політпрацівником, згодом командиром батальйону, заступником командира бригади. Воював на Західному, Південно-Західному, 2-му Українському, Забайкальскому фронтах. Був поранений і контужений.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за успішне виконання завдань командування, вміле керівництво батальйоном, особисту мужність і відвагу, проявлені в боях у період Яссько-Кишинівської операції, гвардії майору Авраменку надано звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» (№ 4777).

31 серпня 1944 року мотострілецький батальйон під командуванням Авраменка разом з іншими частинами та з'єднаннями вступив у столицю Румунії — Бухарест. Воював на території Угорщини, Чехословаччини, брав участь у вигнані німецьких окупантів з Праги.

24 червня 1945 року Авраменко брав участь у Параді Перемоги у Москві.

Повоєнне життя ред.

Після закінчення війни продовжував службу в армії.

Від 1975 року — полковник у відставці. Жив у Москві. Працював у сфері комунально-побутового обслуговування, був директором готелю. Неодноразово обирався депутатом Куйбишевської та Сокольницької районних рад. Від серпня 1981 — на заслуженому відпочинку.

Помер 5 січня 2003 року. Поховано в Москві на Ніколо-Архангельському кладовищі.

Нагороди ред.

Орден Леніна.
Орден Червоного Прапора.
Орден Вітчизняної війни першого ступеня.
Три ордени Червоної Зірки.
Медалі.^[які?]