Авл Плавцій (консул-суффект 29 року)

Авл Пла́вцій (лат. Aulus Plautius, 5 до н. е. — після 57) — політичний та військовий діяч ранньої Римської імперії, консул-суффект 29 року. Перший фактичний намісник Римської Британії у 43-47 рр.

Авл Плавцій
лат. A.Plautius
Народився 5 до н. е.
невідомо
Помер 57
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність політик, військовослужбовець
Посада давньоримський сенатор[d][1], квестор[1], praetor urbanusd[1], консул-суффект[1], римський губернатор[1] і римський губернатор[1]
Військове звання легат
Батько Авл Плавцій
Мати Vitelliad
Брати, сестри Квінт Плавцій і Plautiad
У шлюбі з Помпонія Грецина
Діти Plautiad
Нагороди

Походження

ред.

Походив з роду нобілів Плавціїв. Син Авла Плавція, консула-суффекта 1 року до н. е., та Вітелії, брат Квінта Плавція, який був консулом у 36 р. н. е.

Життєпис

ред.
 
Завоювання Авлом Плавцієм Британії у 43—47 рр.

У 29 році Авл Плавцій був призначений консулом-суффектом, разом з Луцієм Ноннієм Аспренатом). З 36 до 42 року як імператорський легат керував римською провінцією Паннонія.

У 43 році імператор Клавдій призначив Авла Плавція очолити кампанію завоювання Британії. Плавцій висадився в Британії, дійшов до північного берега Темзи. Втім на диво швидке просування Плавція не влаштовувало імператора Клавдія, який хотів особисто отримати тріумф. Тому Плавцій мусив чекати прибуття імператора з рештою війська. Після прибуття імператора, брити незабаром були розбиті, і Клавдій повернувся до Риму, залишивши Плавція для захисту нових підкорених володінь. Цього ж року, перемігши у декількох битвах вождя південних британських племен Каратака, римський військовик захопив практично усю південну та центральну Британію, де як намісник залишався до 47 року. По поверненню в Рим отримав овацію. Після 57 року про його долю немає відомостей.

Родина

ред.

Дружина — Помпонія Грецина

Діти:

  • Авл Плавцій

У мистецтві

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • George Patrick Welch (1963), Britannia: the Roman Conquest and Occupation of Britain (англ.)
  • Anthony R Birley (1981), The Fasti of Roman Britain, pp. 37–40 (англ.)