Авл Манлій Торкват Аттік
Авл Манлій Торкват Аттік (лат. Aulus Manlius Torquatus Atticus) — римський полководець і політичний діяч з патриціанського роду Манліїв, консул 244 і 241 років до н. е. Учасник Першої Пунічної війни.
Авл Манлій Торкват Аттік лат. A. Manlius T.f.T.n. Torquatus Atticus | ||
| ||
---|---|---|
247 до н. е. | ||
| ||
244 до н. е. | ||
| ||
241 до н. е. | ||
Народження: |
3 століття до н. е. або 299 до н. е.[1] Стародавній Рим | |
Смерть: |
3 століття до н. е. невідомо | |
Країна: | Стародавній Рим | |
Рід: | Манлії | |
Батько: | Тит Манлій Торкват[d] | |
Мати: | невідомо | |
Військова служба | ||
Звання: | консул | |
Битви: | Перша Пунічна війна |
Авл Манлій належав до одного з найзнатніших патриціанських родів Риму. Манлії обіймали вищі посади в республіці, починаючи з 480 року до н. е., а свій розквіт пережили в IV столітті до н. е., першу і другу третини якого німецький антикознавець Фрідріх Мюнцер[de] назвав їх «героїчним століттям»[2]. Згідно з Капітолійськими фастами, у батька і діда Авла Манлія був преномен Тіт[3]. На думку Мюнцера, Тіт-старший — це консул 299 року до н. е., а молодший сучасник Авла Тіт Манлій Торкват, теж син Тіта, онук Тіта, доводився йому швидше племінником, ніж братом[4].
Життєпис
ред.Перші згадки про Авла Манлія в збережених джерелах належать до 247 році до н. е., коли він був обраний цензором[5]. Його колегою був плебей Авл Атілій Калатін[6]. У 244 році до н. е. Торкват Аттік обіймав посаду консула спільно з плебеєм Гаєм Семпроніем Блезом, для якого це був другий консулат[7]. В цей час йшла перша війна Риму з Карфагеном; Блез і Торкват вели позиційну війну на Сицилії, в районі Панорму, проти карфагенського полководця Гамількара Барки. Які-небудь подробиці цих бойових дій невідомі: майже щодня відбувалися дрібні сутички, але масштабної битви, яка б вирішила результат війни, була неможлива[8]. Це була війна на виснаження, яка в кінцевому підсумку виявилася більш вдалою для римлян[9].
У 241 році до н. е. Авл Манлій, ставши консулом вдруге[10], спільно з Квінтом Лутацієм Церконом вів війну проти фалісків — народу мешкавшому на південно-сході Етрурії, повсталого проти Риму. Це повстання було придушене усього за шість днів; 15 тисяч фалісків загинули, половина землі, яка належала їхній громаді відійшла Риму[11]. Після повернення в Рим обидва консули були відзначені тріумфом за свої перемоги: Церкон урочисто в'їхав у місто 1 березня, а Торкват Аттик — трьома днями пізніше[12]. Павло Оросій відносить цю війну до 238 році до н. е., приписуючи придушення повстання тодішнім консулам — Тиберію Семпронію Гракху і Публію Валерію Фальтону[13], але це, мабуть, помилка[14].
Пліній Старший у своїй «Природній історії» згадує примітну смерть якогось Авла Манлія. Цей патрицій раптово помер під час обіду, коли на стіл подавався пиріг[15]. Існує ймовірність того, що мова йде саме про Торквата Аттіка. При цьому в історіографії вважається більш правдоподібним варіантом консул 164 року до н. е.[16]
Примітки
ред.- ↑ Digital Prosopography of the Roman Republic
- ↑ Manlius, 1928, kol. 1149—1150.
- ↑ Fasti Capitolini, ann. d. 244 до н. е.
- ↑ Manlius 82, 1928, kol. 1207.
- ↑ Manlius 87, 1928, kol. 1211.
- ↑ Broughton, 1951, p. 216.
- ↑ Broughton, 1951, p. 217.
- ↑ Полібій, I, 56—57.
- ↑ Родионов, 2005, с. 126.
- ↑ Broughton, 1951, p. 219.
- ↑ Євтропій, II, 28.
- ↑ Lutatius 13, 1927, kol. 2095.
- ↑ Оросій, 2004, IV, 11, 10.
- ↑ Оросій, 2004, IV, прим. 135.
- ↑ Пліній, VII, 54.
- ↑ Manlius 87, 1928, kol. 1212.
Джерела та література
ред.Джерела
ред.- Флавій Євтропій. Бревіарій від заснування міста.
- Павло Оросій. История против язычников : [рос.] / Пер., вступ. ст., комм. и указ. В. М. Тюленева. — Санкт-Петербург : Издательство Олега Абышко, 2004. — 544 с. — ISBN 5-7435-0214-5.
- Пліній Старший. Природнича історія.
- Полібій. Загальна історія.
- Капітолійські фасти.
Література
ред.- Родионов Е. Пунические войны : [рос.]. — Санкт-Петербург : СПбГУ, 2005. — 626 с. — ISBN 5-288-03650-0.
- Robert Broughton. Magistrates of the Roman Republic : [англ.]. — New York, 1951. — Vol. I. — P. 600.
- Friedrich Münzer[de]. Lutatius 13 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft : [нім.]. — 1927. — Bd. XIII, 2. — Kol. 2094—2095.
- Friedrich Münzer. Manlius // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft : [нім.]. — 1928. — Bd. XIV, 1. — Kol. 1149—1153.
- Friedrich Münzer. Manlius 82 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft : [нім.]. — 1928. — Bd. XIV, 1. — Kol. 1207—1209.
- Friedrich Münzer. Manlius 87 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft : [нім.]. — 1928. — Bd. XIV, 1. — Kol. 1211—1212.
Посилання
ред.- Авл Манлій Торкват Аттік. (у Smith's Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology.)(англ.)