Відкрити головне меню

Міна́с Карапе́тович Аветися́н (вірм. Մինաս Ավետիսյան; 20 липня 1928, с. Джаджур, Ахурянський район, Вірменська РСР — 24 лютого 1975, Єреван, Вірменська РСР) — вірменський художник.

Аветисян Мінас Карапетович
вірм. Մինաս Ավետիսյան
Մինաս Ավետիսյան.jpg
Народився 20 липня 1928(1928-07-20)
Джаджурd, Ахурянський район, Вірменська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Помер 23 лютого 1975(1975-02-23) (46 років)
Єреван, Вірменська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
·дорожньо-транспортна пригода
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність вірмени
Діяльність художник
Alma mater Петербурзька академія мистецтв
Вчителі Сар'ян Мартірос Сергійович
Напрямок Абстрактний експресіонізм
У шлюбі з Gayane Mamajanyand
Діти Narek Avetisyand
Нагороди

Між 1960 та 1975 роками Аветисян створив близько 500 полотен, майже стільки ж рисунків, 20 великих фресок і проектів для більш ніж десяти театральних вистав. Його мистецтво зайняло почесне місце в історії світового живопису.

Спітакський землетрус 1988 року знищив частину його фресок в Гюмрі та будинок-музей художника в його рідному селі Джаджур.

БіографіяРедагувати

Народився в селянській сім'ї.

  • 19471952 — навчався в Єреванському художньому училище імені Ф. Терлемезяна.
  • 19521954 — навчався в Єреванському художньо-театральному інституті.
  • 19521954 — навчався в Ленінградському інституті живопису, скульптури і архітектури імені І. Ю. Рєпіна, де одним з його головних вчителів був Б. В. Йогансон.
  • З 1960 — жив у Єревані.
  • 1962 — експозиція «П'ять художників» в Єревані, яка принесла йому популярність.
  • 1968 — звання Заслуженого художника Вірменії.
  • 2 січня 1972 — пожежа в майстерні художника в Єревані.

Загинув при наїзді автомобіля на тротуар 24 лютого 1975 року. Багато людей вважають що Мінас був вбитий[1]

Пам'ятьРедагувати

  • В 2000 році була видана поштова марка Вірменії, присвячена Аветисяну.
  • Аветисяну присвячена друга частина віршованої дилогії «Вірменія» (1983) російської поетеси Юнни Моріц (перша частина цієї дилогії присвячена поету Паруйру Севаку).

ТворчістьРедагувати

В зрілих творах Мінаса Аветисяна, колористично-контрастних, написаних великим експресивним мазком, знайшли нове життя принципи фовізму. Помітний відгук в його творах знайшли і традиції закавказького середньовічного мистецтва. Роботи майстра, які поєднують особливу кольоронасиченість з епічним драматизмом образного ладу — пейзажі, автопортрети, жанрово-символічні сільські мотиви — сприймались на офіційних виставках як прориви до свободи естетичного самовираження. Тим самим Мінас Аветисян, хоча і тяжіючи в цілому скоріше до французького модерну і ранньому авангарду початку XX століття, зближувався із сучасним йому російським «суворим стилем». Успішно виступав також як театральний художник і живописець-монументаліст.

РоботиРедагувати

У кіноРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати