Аветисян Мінас Карапетович
Міна́с Карапе́тович Аветися́н (вірм. Մինաս Ավետիսյան; 20 липня 1928, с. Джаджур, Ахурянський район, Вірменська РСР — 24 лютого 1975, Єреван, Вірменська РСР) — вірменський художник.
| Аветисян Мінас Карапетович | ||||
|---|---|---|---|---|
| вірм. Մինաս Ավետիսյան | ||||
|
| ||||
| Народження |
20 липня 1928[1][2][…] Джаджурd, Ахурянський район, Вірменська РСР, СРСР[4][5] | |||
| Смерть | 23 лютого 1975[6][7] (46 років) | |||
|
Єреван, Вірменська РСР, СРСР[5] (автомобільна аварія) | ||||
| Поховання | Tokhmakh cemeteryd | |||
| Національність | вірмени[4] | |||
| Країна |
 СРСР | |||
| Навчання | Єреванський державний художній коледж імені Фаноса Терлемезянаd (1952), Єреванський художньо-театральний інститут (1954)[4] і Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1960)[4] | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | Абстрактний експресіонізм | |||
| Вчитель | Сар'ян Мартірос Сергійович | |||
| Партія | КПРС[4] | |||
| У шлюбі з | Gayane Mamajanyand | |||
| Діти | Narek Avetisyand | |||
| Роботи в колекції | Національна галерея Вірменії | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
 Аветисян Мінас Карапетович у Вікісховищі | ||||
Між 1960 та 1975 роками Аветисян створив близько 500 полотен, майже стільки ж рисунків, 20 великих фресок і проектів для більш ніж десяти театральних вистав. Його мистецтво зайняло почесне місце в історії світового живопису.
Спітакський землетрус 1988 року знищив частину його фресок в Гюмрі та будинок-музей художника в його рідному селі Джаджур.
Біографія ред.
Народився в селянській сім'ї.
- 1947—1952 — навчався в Єреванському художньому училище імені Фаноса Терлемезяна.
- 1952—1954 — навчався в Єреванському художньо-театральному інституті.
- 1952—1954 — навчався в Ленінградському інституті живопису, скульптури і архітектури імені І. Ю. Рєпіна, де одним з його головних вчителів був Б. В. Йогансон.
- З 1960 — жив у Єревані.
- 1962 — експозиція «П'ять художників» в Єревані, яка принесла йому популярність.
- 1968 — звання Заслуженого художника Вірменії.
- 2 січня 1972 — пожежа в майстерні художника в Єревані.
Загинув при наїзді автомобіля на тротуар 24 лютого 1975 року. Багато людей вважають що Мінас був вбитий[8]
Пам'ять ред.
- В 2000 році була видана поштова марка Вірменії, присвячена Аветисяну.
- Аветисяну присвячена друга частина віршованої дилогії «Вірменія» (1983) російської поетеси Юнни Моріц (перша частина цієї дилогії присвячена поету Паруйру Севаку).
Творчість ред.
В зрілих творах Мінаса Аветисяна, колористично-контрастних, написаних великим експресивним мазком, знайшли нове життя принципи фовізму. Помітний відгук в його творах знайшли і традиції закавказького середньовічного мистецтва. Роботи майстра, які поєднують особливу кольоронасиченість з епічним драматизмом образного ладу — пейзажі, автопортрети, жанрово-символічні сільські мотиви — сприймались на офіційних виставках як прориви до свободи естетичного самовираження. Тим самим Мінас Аветисян, хоча і тяжіючи в цілому скоріше до французького модерну і ранньому авангарду початку XX століття, зближувався із сучасним йому російським «суворим стилем». Успішно виступав також як театральний художник і живописець-монументаліст.
Роботи ред.
- Пекут лаваш, 1972 — Єреванський Музей сучасного мистецтва.
- Бесіда,1973-Приватна колекція-[1]
- Пейзаж з хачкарами, 1974 — Єреванський Музей сучасного мистецтва.
- Сценографія балету Гаяне А. Хачатуряна в Театрі опери та балету імені А. Спендіарова, 1974.
- Розписи заводських інтер'єрів в Гюмрі, 1970—1974.
У кіно ред.
- Колір вірменської землі (1969) — вперше знятий на кінострічку у фільмі друга, режисера Михаїла Вартанова.
- Мінас. Реквієм (1989).
Примітки ред.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Sokolov M. N. Avetisyan, Minas // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T005305
- ↑ Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
- ↑ а б в г д Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- ↑ а б Вірменська коротка енциклопедія — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 1.
- ↑ Մինաս Ավետիսյանի հիշատակի օրն է
- ↑ Խորհրդային տարիների գրաքննության հետևանքով Մինաս Ավետիսյանի մահվան օրը նշվել է այսօր
- ↑ Мінас: Реквієм. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.
Посилання ред.
- Офіційний сайт, присвячений Мінасу Аветисяну
- Офіційний Твіт блог, присвячений Мінасу Аветисяну [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Біографії
- Мінас Аветисян у фільмі Мінас. Реквієм (1989) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Мінас Аветисян у фільмі Колір вірменської землі (1969) [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.]