Відкрити головне меню

Васи́ль Кузьми́ч Аве́рін (1885, село Лєтошники, тепер Жуковського району Брянської області — пом.22 грудня 1945, Якутськ) — радянський партійний і державний діяч.

Аверін Василь Кузьмович
Аверін Василь Кузьмич.jpg
Народився 1884
Q4395472?, Рославльський повіт, Смоленська губернія, Російська імперія
Помер 28 грудня 1945(1945-12-28)
Якутськ, Російська РФСР, СРСР
·Прийом Геймліха[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність державний діяч, політик
Членство Центральний виконавчий комітет СРСР і Всеросійський центральний виконавчий комітет
Посада Член Всеросійської ради[d]
Партія Російська соціал-демократична робітнича партія, Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків)[d] і КПРС

Зміст

Молоді рокиРедагувати

Народився в сім'ї селянина-бідняка в селі Лєтошники Рославльського повіту Смоленської губернії, тепер Жуковського району Брянської області.

Комуніст з 1903 року. Член РСДРП з 1904 року, революційну роботу почав у Катеринославі. У жовтні 1905 р. був членом заводського комітету РСДРП. В 1915 році заарештований і висланий до Іркутської губернії. Після Лютневої революції 1917 Аверін, повернувшись до Катеринослава, входив до складу місцевого комітету РСДРП(б). У грудні 1917 очолював Військово-революційний штаб при Катеринославській раді робітничих депутатів.

Державний діячРедагувати

У 1918 — член Тимчасового Робітничо-Селянського уряду України. З кінця листопада 1918 року Аверін очолював Політвідділ Групи військ курського напрямку. А від 29 січня 1919 року обіймав посаду комісара внутрішніх справ Української СРР. З 1920 до 1923 року — член ЦК КП(б) України, голова Катеринославського, Волинського, Харківського та Одеського губвиконкомів.

Був членом ВУЦВК і ЦВК СРСР.

Шлях до СибіруРедагувати

Від 1925 року Аверін працював на відповідальних посадах у комісаріаті шляхів сполучення СРСР. Спочатку очолював Центральне управління внутрішніх водних шляхів, а закінчив кар'єрне зростання на посаді начальника Ленского пароплавства у Якутії. Саме там його застав арешт, а потім і вирок за статтями 58-2 та 58-11 Карного кодексу РРФСР. Його звільнили в листопаді 1945 року, однак без права покидати Якутськ. Аверін загинув в Якутську за загадкових обставин 28 грудня 1945 року (задушений невідомими людьми).

ПосиланняРедагувати