Відкрити головне меню

Олександр Миколайович Авер'янов (рос. Александр Николаевич Аверьянов нар. 1 жовтня 1948, Владивосток СРСР) — радянський футболіст, радянський та російський тренер, Майстер спорту СРСР, Заслужений тренер РРФСР.

Ф
Олександр Авер'янов
AveryanovAlexanderNikolaevich-2010-03-27-06.jpg
Олександр Авер'янов 27 березня 2010 року
на прес-конференції після матчу «Динамо»
(СПб) - «Краснодар»
Особові дані
Повне ім'я Олександр Миколайович
Авер'янов
Народження 1 жовтня 1948(1948-10-01) (70 років)
  Владивосток СРСР
Зріст 163 см
Вага 62 кг
Громадянство СРСР, Росія
Позиція півзахисник, нападник
Юнацькі клуби
19??—1961
1962—1965
СРСР «Шахтар» (Горлівка)
СРСР ДЮСШ-3 (Миколаїв)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1966—1968 СРСР «Чорноморець» (О) 9 (0)
1969—1971 СРСР «Суднобудівник» 114 (7)
1971—1972 СРСР «Зірка» (Т) ? (8)
1973—1974 СРСР «Суднобудівник» 41 (14)
1975 СРСР «Зоря» (В) 25 (4)
1976 СРСР «Суднобудівник» 8 (2)
1976—1981 СРСР «Локомотив» (М) 161 (22)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1984
1985
1986—1987
1988
1989—1993
1994
1994—1998
1999
1999—2000
2000—2001
2001
2003
2005
2006
2006—2009
2010
2011—2012
2012—2013
2015
СРСР «Текстильник» (Андіжан)
СРСР «Шахриханець»
СРСР «Пахтакор» (А)
СРСР «Металург» (А)
СРСР/Росія «Океан» (Н)
Росія «Гекріс»
Росія «Крила Рад» (С)
Росія «Шинник»
Росія «Уралан»
Росія «Аланія»
Росія «Факел» (В)
Росія «Волгар-Газпром»
Росія «Металург-Кузбас»
Казахстан «Атирау»
Росія «Газовик» (О)
Росія «Динамо» (СПб)
Узбекистан «Андижан»
Росія «Орел»
Росія «Знамя Труда»
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР Honoured coach of the RSFSR

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Зміст

Клубна кар'єраРедагувати

Уродженець Владивостока. Розпочав грати в 12 років в юнацькій команді «Шахтаря» (Горлівка). З 14-річного віку проживав у Миколаєві, навчався футболу в миколаївській ДЮСШ № 3[1]. Далі виступав за одеський «Чорноморець». Переможець юнацьких турнірів УЄФА 1966 і 1967 років.

СуднобудівникРедагувати

У «Суднобудівнику» Авер'янов виступав тричі: 1969-1971, 1973-1974 та 1976 роках. У чемпіонатах СРСР провів 163 матчі, забив 23 голи. У розіграші Кубка СРСР 1969 року забивав у чвертьфіналі московському «Торпедо», брав участь у програному півфінальному матчі з львівськими «Карпатами». У складі «корабелів» чемпіон УРСР (1974), срібний (1971) і бронзовий (1973) призер чемпіонату УРСР. У 1974 році потрапив до числа «22 найкращих футболістів другої ліги» на позиції «правий півзахисник».

Тренерська діяльністьРедагувати

Тренерську кар'єру розпочав в Узбецькій РСР і пропрацював там з різними клубами 5 років.

«Океан»Редагувати

У 1989-1993 роках очолив «Океан» з Находки, з яким у 1989 році виграв Кубок РРФСР з футболу, а в 1991 році вивів клуб у першу лігу чемпіонату СРСР. У 1992-1993 роках клуб виступав у вищій лізі чемпіонату Росії.

«Крила Рад»Редагувати

1994 рік самарські «Крила» розпочали з новим тренером — Валерієм Богдановим. Фінансові труднощі й відхід цілого ряду основних гравців призвели до того, що в перших восьми матчах перемогли лише одного разу, ще дві гри звели внічию. Після трьох поспіль поразок Богданов подав у відставку, а клуб з квітня по травень тренував Анатолій Кікін. Напередодні матчу з московським «Торпедо» рятувати команду призначили Авер'янова. У «Крила Рад» прийшли воротар Олександр Мартешкін, захисник Ігор Захаров, нападник Мамука Мінашвілі. У серпні повернувся ветеран Динар Шаріпов. Авер'янов привів у команду Андрія Резанцева, який грав у нього в «Океані» й «Пахтакорі», й свого сина Олександра Авер'янова. З новим тренером команда з 19 матчів виграла 5, а 9 звела до нічиєї. За підсумками чемпіонату «Крила Рад» зайняли 13-е місце і зберегли прописку у Вищій лізі. У сезоні 1995 року команда значно оновилася й зайняла передостаннє місце. Від вильоту «Крила» врятувало тільки розширення Вищої ліги до 18 команд. У 1996 році склад змінився мало, а новачки залучені тренером добре проявили себе. Воротар Юрій Шишкін відіграв у Самарі свої найкращі сезони. Надійно грав захисник Василь Мазур. Нападаючий Анас Махлюф став найкращим бомбардиром команди. «Крила» добре розпочали чемпіонат і деякий час йшли другими, а завершили сезон на 9-у місці. 1997 рік став найвдалішим для Авер'янова в Самарі. Команда зайняла в чемпіонаті 7-е місце, а в Кубку Росії дійшла до півфіналу. У 1998 році «Крила Рад» боролися за виживання, в чемпіонаті посіли 12 місце. Наступного року новий президент клубу замінив Авер'янова на Олександра Тарханова.

«Атирау»Редагувати

  • У 2006 року (до липня) — головний тренер казахстанського клубу «Атирау».

«Газовик»Редагувати

ФК «Динамо» (Санкт-Петербург)Редагувати

З 23 грудня 2009 року — головний тренер клубу «Динамо» (Санкт-Петербург). Через розбіжності з керівництвом пропрацював у команді недовго, покинув її за власним бажанням 15 квітня 2010 року.

ФК «Андижан»Редагувати

У січні 2012 року очолив узбецький клуб «Андижан», який виступав у Вищій лізі Узбекистану. Авер'янов вже очолював цю команду в 1984 і 1986-1987 роках. Олександр Миколайович очолив команду, яка зайняла в сезоні 2011 року 12 місце. 22 августа 2012, після поразки з великим рахунком від клубу «Шуртан», покинув команду. Новий тренер не зміг зберегти «Андижану» прописку у Вищій лізі.

ФК «Орел»Редагувати

До 9 туру ФК «Орел» набрав в чемпіонаті всього два очки і головний тренер Ігор Лузякін подав у відставку. 5 вересня 2012 року Олександр Авер'янов змінив його на посту головного тренера. Контракт був розрахований на два роки, а тренеру поставлена ​​задача вивести команду з останнього місця. До приходу Авер'янова в команді другий сезон грав його молодший син Микола. Авер'янов дозаявив шістьох футболістів (Антона Бобильова, Олександра Васюкова, Ігоря Вознесенського, Дмитра Івченко, Володимира Мазова й Сергія Устрехова). З новим тренером «Орел» програв п'ять матчів поспіль, потім виграв у курського «Авангарду». В останньому матчі 2012 року «Орел» зіграв внічию з «Калугою» і пішов на зимову перерву на передостанньому місці, з 6-а очками в активі. За підсумками сезону 2012/13 років ФК «Орел» під керівництвом Олександра Авер'янова посів останнє, 16-е місце. За спортивним принципом команда повинна була покинути 2 дивізіон. Але керівництво ПФЛ і РФС залишило клуб в тій же зоні на сезон 2013/2014 років.

Авер'янов залишився головним тренером команди. При цьому заявив, що в цьому сезоні він відповідальний за результати, так як перед початком сезону саме він комплектували команду. На прес-конференції після матчу ФК «Орел» - «Факел» Воронеж 1:3 назвав сайт уболівальників ФК «Орел» - сайтом ворогів Орла, аргументувавши висловлювання «присутністю негативу на ресурсі» (в його бік)[2]. До цього Авер'янов завершив сезон з ФК «Орел» на 16 місці з 16, а в новому сезоні зазнав чотирьох поразок з п'яти. У відповідному зверненні адміністратор сайту від імені ображених уболівальників висловив побажання Авер'янова «виграти хоча б пару матчів і весь негатив пропаде»[3].

Після поразки 9 серпня в 5 турі від воронезького «Факела» (1:3), відсторонений від роботи в клубі[4]. ФК «Орел» зазнав чотирьох поразок поспіль з п'яти і займає передостанню сходинку в турнірній таблиці. 12 серпня 2013 року рішенням директора ФК «Орел» Олександра Родіна відправлений у відставку[5].

ФК «Знамя Труда»Редагувати

У лютому 2015 року був призначений головним тренером російського клубу Другого дивізіону зони «Захід» «Знамя Труда» (Орєхово-Зуєво)[6]. На цій посаді він змінив Галімджана Хайруліна, який перейшов на роботу в костромський «Спартак»[7].

У 2015 році команда під керівництвом Олександра Авер'янова посіла останнє, 16-е місце в зоні «Захід».

ДосягненняРедагувати

  • Чемпіонат Європи з футболу серед юнаків
    •   Володар (2): 1966, 1967

Сім'яРедагувати

Його старший син Олександр Авер'янов — футболіст. Часто грав за клуби, в яких батько був тренером:

Молодший син Микола[8] — півзахисник, грав під керівництвом батька в оренбурзькому «Газовик», «Динамо» (СПб), ФК «Орел» і «Знамя Труда».

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати