Авенаріус Георгій Олександрович
Георгій Олександрович Авенаріус (нар. 30 листопада 1903 — 18 червня 1958, с. Білі Столби (нині смт) Московська область, РРФСР) — радянський кінознавець, один з фундаторів наукового вивчення кінематографа в СРСР. Кандидат мистецтвознавства (1957).[1]
| Авенаріус Георгій Олександрович | |
|---|---|
| рос. Георгий Александрович Авенариус | |
| Дата народження | 30 листопада 1903 |
| Дата смерті | 18 червня 1958 (54 роки) |
| Місце смерті | Домодєдово, Московська область |
| Поховання | Даниловський цвинтар |
| Професія | кінокритик |
| Заклад | Всеросійський державний інститут кінематографії |
 Авенаріус Георгій Олександрович у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
У 1926 закінчив Одеську акторську студію Товариства друзів радянського кіно.
Знімався в ролях другого плану в німих фільмах українського виробництва (ВУФКУ) — «Спартак», «Тарас Трясило» (обидва — 1926), «Джіммі Хіггінс» (1927) та інших.
Працював асистентом оператора на зйомках декількох фільмів, у тому числі фільму Олександра Довженка «Звенігора» (1928).
В 1930 закінчив операторський факультет Одеського кінотехнікуму.
В 1932—1936 роках викладав у Київському кіноінституті, де читав курс історії і теорії радянського і зарубіжного кіно.
Опублікував перші статті по теорії кінематографа: «До методології визначення кіножанрів» («Пролетарське кіно», 1931 № 10 і 11), «Монтажні теорії Ейзенштейна» і «Експресіонізм в радянському кіно» (обидві українською мовою в журналі «Кіно» в 1932 і 1933 роках)[2].
Перші роботи Авенаріуса по історії кіно вийшли друком українською мовою в журналі «Радянське кіно» в 1935—1936 роках. Одні з них носили оглядовий характер («Сорок років кінематографа», «До історії розвитку української комедії»), інші — характер монографій («Проблема художнього образу у фільмах О. П. Довженка», «Рене Клер»). Тоді ж була опублікована перша робота Авенаріуса про Чарлі Чапліна («Творча дорога Чарлі Чапліна» — «Радянське кіно», 1936 № 8).
З 1936 працював у Москві.
У 1936—1941 викладав у Всесоюзному державному інституті кінематографії, де створив фундаментальний курс історії зарубіжного кіно і написав ряд мистецтвознавчих досліджень. З 1939 року він також займався збором, систематизацією, зберіганням і описом фільмів[1].
У жовтні 1948 року був призначений старшим науковим співробітником відділу обробки закордонного фільмофонда, перейшовши в Держфільмофонд з посади старшого консультанта відділу інформації і реклами Всесоюзного кінооб'єднання «Совекспортфільм», а незабаром став начальником цього відділу.[3].
У післявоєнний період діяльність Авенаріуса піддавалася різкій критиці, що привело до появи ряду його робіт, в яких тенденції розвитку західного кіно розбиралися з суто «ідеологічної» точки зору, вони були зведені в книгу «Американське кіно на службі реакції».
У 1950-х роках він написав також декілька робіт про взаємини з кіно видних діячів світової культури — Льва Толстого, Федора Шаляпіна, Бернарда Шоу[2]. У другій половині 1950-х років був автором і ведучим популярної телепередачі про історію кіно[3].
Особливе місце в роботах Авенаріуса займають дослідження творчості Чарлі Чапліна. З кінця 1930-х років він опублікував цілу низку присвячених йому статей і активно працював над двотомним нарисом творчості Чапліна, проте закінчити встиг лише перший том, що охоплює період до 1923 року. Книга «Чарльз Спенсер Чаплін: Нарис раннього періоду творчості» була видана в 1960 році (Москва, Видавництво Академії наук СРСР).
Примітки ред.
- ↑ Енциклопедія Сучасної України: Авенаріус Георгій Олександрович. Архів оригіналу за 16 грудня 2017. Процитовано 16 грудня 2017.
- ↑ а б Культура и искусство — Георгий Александрович Авенариус: работы, книги, творчество. Архів оригіналу за 11 січня 2017. Процитовано 9 листопада 2016.
- ↑ а б Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 9 листопада 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)