Відкрити головне меню

Август Віктор Вітковський (пол. August Wiktor Witkowski; 12 жовтня 1854(18541012), м. Броди — 12 січня 1913, Краків) — польський фізик (фахівець з теорії газів), випускник та професор (від 1884) Львівської політехнічної школи, професор (від 1888) та ректор (1910—1911) Ягеллонського університету в Кракові. Учень професора Домініка Зброжека.

Август Віктор Вітковський
пол. August Wiktor Witkowski
Портрет Августа Вітковського 1893 р.
Портрет Августа Вітковського 1893 р.
Народився 12 жовтня 1854(1854-10-12)
Броди, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, Німецький союз[1]
Помер 12 січня 1913(1913-01-12) (58 років)
Краків, Австро-Угорщина[1]
Поховання Раковицький цвинтар
Громадянство Польща
Flag of Russia.svg Російська імперія
Підданство Польща Польща
Діяльність фізик, викладач університету, політик
Alma mater Львівська політехнічна школа
Сфера інтересів фізика
Заклад Ягеллонський університет
Посада посол до Галицького сейму[d]
Член Академія знань[d]

Август Віктор Вітковський у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився у сім'ї банкіра. Вчився у школі в Бродах, далі навчався у Львові на інженерному факультеті Львівської політехніки, котрий закінчив у 1877 році і отримав кваліфікацію інженера. Залишений асистентом на кафедрі геодезії. Він також навчався в Університеті Яна Казимира, де вивчав математику та фізику, отримав кваліфікацію шкільного вчителя. Показавши відмінні результати, Вітковський вирішив просити про надання стипендії для поїздки за кордон. Протягом 2 років він поїхав у Берлін, де навчався у Густава Кірхгофа, потім продовжував навчання в Англії, де був учнем Вільяма Томсона. У 1881 році він повернувся до Польщі, а через рік отримав абілітуру. У 1884 році став професором Львівської політехніки, здобувши звання повного професора у віці 33 років у 1887 році. У 1888 році, після смерті Зигмунта Верблювського, керівництво Ягеллонського університету запропонувало Вітковському очолити кафедру фізики, того ж року він переїхав до Кракова. У 1892 р. він став почесним доктором Ягеллонського університету, а в 1912 р. також був Львівської політехніки.

У 1889 році став кореспондентом, а в 1893 році дійсним членом Академії мистецтв у Кракові. З 1889 року намагався побудувати новий фізичний факультет Ягеллонського університету, який був успішним після більш ніж 20 років роботи. У результаті в 1912 році було відкрито перше сучасне фізичне відділення в Польщі. У 1910 році нагороджений за видатні досягнення в області фізики орденом Залізної корони класу III і 1910—1911 навчального року був ректором Ягеллонського університету. У той час в університеті постіно відбувались страйки.

Помер раптово від ішемічної хвороби серця. Похований 24 січня 1913 року на Раковицькому цвинтарі у сімейному склепі.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати