Авґуста Прусська

(Перенаправлено з Августа Прусська)

Крістіна Фредеріка Авґуста Прусська (нім. Christine Friederike Auguste von Preußen), (нар. 1 травня 1780 — пом. 19 лютого 1841) — прусська принцеса з династії Гогенцоллернів, донька короля Пруссії Фрідріха-Вільгельма II та принцеси Гессен-Дармштадтської Фредеріки Луїзи, дружина курфюрста Гессену Вільгельма II.

Авґуста Прусська
нім. Auguste von Preußen
Авґуста Прусська
Портрет принцеси Августи
2-а курфюрстіна-консорт Гессену
Початок правління: 27 лютого 1821
Кінець правління: 19 лютого 1841

Попередник: Вільгельміна Кароліна Данська
Наступник: Анна Прусська (титулярно)

Дата народження: 1 травня 1780(1780-05-01)[1][2][…]
Місце народження: Потсдам[1]
Дата смерті: 19 лютого 1841(1841-02-19)[1][2][3] (60 років)
Місце смерті: Кассель[1]
Поховання Кассель
Чоловік: Вільгельм Гессенський
Діти: Вільгельм, Кароліна, Луїза, Фрідріх Вільгельм, Марія, Фердинанд
Династія: Гогенцоллерни, Гессенський дім
Батько: Фрідріх-Вільгельм II
Мати: Фрідеріка Луїза Гессен-Дармштадтська

БіографіяРедагувати

Народилась 1 травня 1780 року у Потсдамі за часів правління Фрідріха Великого. Була п'ятою дитиною та третьою донькою в родині кронпринца Пруссії Фрідріха Вільгельма та його другої дружини Фредеріки Луїзи Гессен-Дармштадтської. Мала старших братів Фрідріха Вільгельма та Людвіга й сестру Вільгельміну. Ще одна сестра померла немовлям до її народження. Згодом сімейство поповнилося двома синами.

Шлюб батьків не був щасливим. Батько мав численні любовні зв'язки. Матір більшу частину часу проводила у Потсдамі і не приділяла багато уваги дітям. Часто вона не бачила їх по кілька днів, і за малечею наглядали няньки та гофмейстерина.[4] Втім, Ядвіґа Шарлотта Гольштейн-Готторпська змальовувала її ввічливою, балакучою та сяючою добротою жінкою.[5]

У серпні 1786 року батько став королем Пруссії. Матір з того часу все більше часу проводила в палаці Монбіжу, де зростали й діти. Прусський двір того часу змальовували як дезорганізований та погано керований.

 
Портрет Августи, яка копіює Сикстинську Мадонну, роботи Фрідріха Бурі

Авґуста була талановитою художницею, серед її врятованих робіт збереглися і автопортрети.

У віці 16 років її видали заміж за 19-річного спадкоємного принца Гессен-Касселю Вільгельма. Весілля відбулося 13 лютого 1797 у Берліні. У подружжя народилося шестеро дітей:

  • Вільгельм (17981800) — прожив 2 роки;
  • Кароліна (17991854) — одружена не була, дітей не мала;
  • Луїза (18011803) — прожила 2 роки;
  • Фрідріх Вільгельм (18021875) — курфюрст Гессену у 18471866 роках, був морганатично одружений з Гертрудою Леман, мав дев'ятеро дітей;
  • Марія (18041888) — дружина герцога Саксен-Мейнінгену Бернхарда II, мала сина та доньку;
  • Фердинанд (9 жовтня21 листопада 1806) — прожив півтора місяці.

Укладений з політичних мотивів, шлюб не був щасливим. Між подружжям часто траплялися скандали та сутички.

У 1806 році Гессен був окупований французькою армією. Авґуста, будучи вагітною, в цей час перебувала у Берліні. У жовтні прусська столиця також була захоплена. Наполеон, дізнавшись про принцесу, яка нещодавно народила дитину, оточив її будинок охоронцями та наказав не турбувати. Оскільки у Августи не вистачало грошей, вона домоглася зустрічі з Бонапартом та прийшла з новонародженим сином і тримаючи іншу дитину за руку, аби попросити про фінансову допомогу. Наполеон задовольнив її прохання.

Після народження молодшої дитини союз подружжя залишився суто формальним. Від 1815 року пара проживала окремо і вела одне з одним таємну війну. Вільгельм мешкав у Касселі зі своєю коханкою Емілією Ортльоп, якій він дарував графський титул. Августа від 1821 року, вже ставши курфюрстіною-консортом, жила у палаці Шонфельд поблизу міста. Згодом навколо неї згрупувалося так зване «шонфельдське коло» — група з опозиційної курфюрстові знаті, до якої належали, окрім самої Августи та кронпринца, провідні політичні і культурні діячі Гессена: Людвіг Гассенпфлуг, генерал Йозеф фон Радовіц, письменники брати Грімм тощо.[6]

Дізнавшись про існування цієї опозиції, Вільгельм у 1823 році відправив чиновників і офіцерів зі столиці в провінцію, а сина-спадкоємця вислав до Марбурга. У 1826 році Гессен залишила і сама Августа. Спершу вона виїхала до Гааги, звідти попрямувала до Кобленца, потім — до Бонна, і, зрештою, оселилася у Фульді, де мешкала протягом трьох років.

У 1831 році вона повернулася до Касселя, оскільки, після революції в попередньому році, її чоловік залишив країну, передавши правління синові, хоча офіційно і не зрікався трону.

Померла десять років потому, 19 лютого 1841. Похована на Старому цвинтарі Касселя.[7]

Замок Шонбург заповіла своїй доньці Кароліні.

ТитулиРедагувати

ГенеалогіяРедагувати

Фрідріх-Вільгельм I
 
 
Софія Доротея Ганноверська
 
 
Фердинанд Альбрехт II
 
 
Антуанетта Амалія Брауншвейг-Вольфенбюттельська
 
 
Людвіг VIII
 
 
Шарлотта Ганау-Ліхтенберзька
 
 
Крістіан III
 
 
Кароліна Нассау-Саарбрюкенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Август Вільгельм Прусський
 
 
 
 
 
 
Луїза Амалія Брауншвейг-Вольфенбюттельська
 
 
 
 
 
 
Людвіг IX
 
 
 
 
 
 
Кароліна Цвайбрюкен-Біркенфельдська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Вільгельм II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фредеріка Луїза Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Авґуста
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #119314088 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б RKDartists
  3. а б Lundy D. R. The Peerage
  4. Atkinson, Emma Willsher: Memoirs of the queens of Prussia, London: W. Kent. 1858 [1]
  5. Charlottas, Hedvig Elisabeth (1927) [1797–99]. af Klercker, Cecilia, ed. Hedvig Elisabeth Charlottas dagbok. VI 1797–1799. [2] [Архівовано 23 липня 2018 у Wayback Machine.]
  6. Палац Шонфельд [3] [Архівовано 24 лютого 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
  7. Старий цвинтар Касселю [4] [Архівовано 24 лютого 2019 у Wayback Machine.] (англ.)

ЛітератураРедагувати

  • Gerd Fenner, Ewald Grothe, Marianne Heinz und Heidrun Helwig: Kurfürstin Auguste von Hessen (1789–1841) in ihrer Zeit. Hrsg. v. Bernhard Lauer. Kassel: Brüder-Grimm-Gesellschaft, Kassel 1995.
  • Ewald Grothe: Kurfürstin Auguste von Hessen-Kassel und der Schönfelder Kreis. In: Bernd Heidenreich (Hrsg.): Fürstenhof und Gelehrtenrepublik. Hessische Lebensläufe des 18. Jahrhunderts. Wiesbaden 1997, стор. 53–60.
  • Ewald Grothe: Auguste. In: Kassel Lexikon. Hrsg. v. der Stadt Kassel. Bd. 1. Kassel: euregioverlag, 2009, стор. 51.
  • Philipp Losch: Auguste, Kurfürstin von Hessen. In: Ingeborg Schnack (Hrsg.): Lebensbilder aus Kurhessen und Waldeck 1830–1930. Bd. 1, Elwert & Braun, Marburg 1939, стор. 6–8 [5] [Архівовано 15 січня 2021 у Wayback Machine.]

ПосиланняРедагувати