Абу'л Аббас Ахмад I
Абу'л Аббас Ахмад I аль-Фадл (араб. أبو العباس الفضل; д/н — 1350) — 15-й султан і 14-й халіф Держави Хафсідів у 1349—1350 роках.
| Абу'л Аббас Ахмад I | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | 1350 |
| Національність | бербер |
| Титул | халіф і султан |
| Термін | 1349—1350 роки |
| Попередник | маринідське панування |
| Наступник | Абу Ісхак Ібрагім II |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Хафсіди |
| Батько | Абу Бакр II аль-Мутавакіль |
Життєпис ред.
Син халіфа Абу Бакра II. Про дату народження і молоді роки замало відомостей. 1347 року призначено валі (намісником) міста Аннаба. З початком війни брата Абу Хафс Умара II проти мариіндського султана Абу'л Гасан Алі I перейшов на бік останнього. Втім нерозважлива політика Мариіндів стосовно арабів призвела до конфлікту. 1348 року після поразки Абу'л Гасан Алі I в битві під Кайруаном від арабських племен, Абу'л Аббас залишив його.
Згодом очолив повстання. На його бік стали шейхи берберів з «партії альмохадів» на чолі з Ібн Тафругіном. В результаті вдалося звільнити більшість володінь та зайняти Туніс. Проте швидко новий халіф погиркався з Ібн тафругіном через владні амбіції того. Тоді шейх повалив Абу'л Аббас Ахмада I, якого невдовзі було вбито. Новим володарем став брат загиблого Абу Ісхак Ібрагім II.
Джерела ред.
- Abun-Nasr, Jamil M. A History of the Maghrib in the Islamic Period. Cambridge University Press, 1987. ISBN 0521337674.