Абу'л-Фатах аль-Хасан
Абу'л-Фатах аль-Хасан (араб. أبو الفتوح الحسن بن جعفر; д/н — 1039) — 3-й шаріф Мекии у 994—1039 роках, антихаліф у 1012—1013 роках.
| Абу'л-Фатах аль-Хасан | |
|---|---|
| Народився | 10 століття |
| Помер | 1039 |
| Посада | Sharif of Meccad |
| Конфесія | іслам |
Життєпис ред.
Походивз династії Джаффаридів (Мусавідів), гілки роду Хасанідів. Один з синів шаріфа Джафара аль-Талаба. Став правителем Мекки у 994 році після смерті старшого брата Іси. Продовжив політику посилення влади в Хіджазі, скориставшись увагу халіфа Аль-Хакіма на Передню Азію.
У 1011 році виступив проти Аль-Хакіма. Причини цього достеменно невідомі, припускають, що це було пов'язано з наказом халіфа у 1005 році проклясти перших Праведних халіфів. 1012 року підтримав повстання бедуїнів-джаррахідів в Палестині. У липні того ж року за підбурюванням Абул-Касіма аль-Хусейна ібн Алі аль-Магрібі, колишнього візира Фатімідського халіфата, він був визнаний халіфом з титулом аль-Рашид бі-ллах («Праведний перед Богом»). Шаріф прибув до Рамлу, де розташовувалася резиденція повсталих. Втім у 1013 році Абу'л-Фатах аль-Хасана закінчилися гроші й він погиркався з бедуїнами. Зрештою повернувся до Мекки, де замирився з Аль-Хакімом.
В подальші роки мирно панував в своїх володіннях. Помер 1039 року. Йому спадкував син Шукр ул-Дін.
Джерела ред.
- Mortel, Richard T. (1987). «Zaydi Shiism and the Hasanid Sharifs of Mecca». International Journal of Middle East Studies. 19 (4): 455—472.
- Gil, Moshe (1997). A History of Palestine, 634—1099. Translated by Ethel Broido. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-59984-9.