Аблатив

відмінок у кримськотатарській мові

Аблати́в (від лат. ablātīvus < ablātus < aufero — «відношу», «відкладаю»), відкладний відмінок[1], іноді орудно-місцевий відмінок — відмінок, який вказує на вихідний пункт траєкторії руху одного з учасників ситуації. Характерний для багатьох мов, слов'янським мовам не властивий.

Слова у відкладному відмінку відповідають на такі запитання: «звідки ?», «від кого ?», «від чого ?», «чому ?».

Українськими відповідниками відкладного відмінка є прийменники від, з у поєднанні з родовим відмінком.

Індоєвропейські мовиРедагувати

Латинська моваРедагувати

Аблатив у латинській мові (ablativus) зазвичай використовується як прислівник і є ознакою дії, вираженої дієсловом. Має багато застосувань та походить від трьох відмінків праіндоєвропейської мови: аблативу, орудного та місцевого.

Інколи має назву прислівникового через своє значення: magnā (cum) celeritāte («дуже швидко», «з величезною швидкістю»).

Латинський супін в аблативі (так званий «супін II», «супін на-U») служить додатком при прикметнику в деяких стійких виразах: jūcundus cōgnitū («приємний для пізнання»), horribile dictū («страшно сказати»).

Відкладний відмінок вживається для позначення агента, знаряддя або способу дії: oppidum vallo cingitur («поселення оточене валом»), libri a discipulis leguntur («книжки читаються учнями»), docendo et cogitando («вченням і міркуванням»), igni et ferro («вогнем і залізом», «вогнем і мечем»). У цьому значенні аблатив поширений у девізах, українською він перекладається зазвичай орудним відмінком (virtute et educatione — «доблестю і просвітою»). Окрім того, його вживають для позначення місцезнаходження (in Romā — «у Римі», in horto — «у саду», in domu — «у домі», in mari — «у морі/на морі»), на українську в цьому разі він перекладається місцевим відмінком.

Слово «ребус» (лат. rebus) за походженням являє собою форму відкладного відмінка множини іменника res («річ»), тобто «від речей», «речами»[2].

Албанська моваРедагувати

В албанській мові аблатив є п'ятим відмінком та має назву rasa rrjedhore.

СанскритРедагувати

У граматиці санскриту аблатив є п'ятим відмінком (panchami) та має схожі граматичні функції з латинським аналогом.

Іменники у цьому відмінку зазвичай відповідають предмету, від чи з якого щось з'явилось чи виникло — наприклад, patram vṛkṣāt patati («листок падає з дерева»).

Відмінок має кілька інших призначень, зокрема, коли дія відбувається з причини чи без певного суб'єкта; або з іменником, що позначає відстань чи напрям.

Вірменська моваРедагувати

У західновірменській мові аблатив утворюється суфіксом -e (невизначений) чи -en (визначений).

Mart — чоловік
Marten — від чоловіка (визн.)
Marte — від чоловіка (невизн.)
Doon — будинок
D'nen — з будинку (визн.)
D'ne — з будинку (невизн.)

У східновірменській мові суфікс -its вживається для усіх іменників.

Mard — чоловік Mardits — від чоловіка

Toon — будинок T'nits — з будинку

Обидва суфікси мають походження з класичної вірменської. Західний суфікс -e походить з форми однини у класичній, східний -its відповідно з множинної, проте в обох сучасних діалектах вони не залежать від числа.

Приклади застосування (західний варіант):

  • Рух від вказаного предмета.
    • KAGHAKEN katsi. — Я прийшов з міста.
    • ASTEGHEN heroo g'abrei. — Я жив далеко звідси.
  • Вказує на агента при використанні пасиву.
    • INE misht g' sirveis. — Ти завжди була любима мною.
    • AZAD'CHNEREN azadetsank. — Ми були звільнені визволителями.
  • У розмовній вірменській — для конструкції порівняння:
    • Inch MEGHREN anoosh eh? — Що є солодшим за мед? (приказка)
    • Mariam EKHPEREN b'zdig eh. — Марія менша (молодша) за свого брата.
  • Керування відмінками у випадку післяйменників (англ. postpositions).
    • INE var — піді мною.
    • KEZME ver — над тобою.
    • ANONTSME verch — після них.
    • MEZME arach — перед нами.

Слов'янські та балтійські мовиРедагувати

У балто-слов'янських мовах індоєвропейський аблатив злився з родовим відмінком. До праіндоєвропейських значень відкладного відмінка сходять такі значення слов'янського родового відмінка: 1) вираження проявлення якихось почуттів; 2) вираження відділення, позбуття від чогось; 3) вираз додатка при вищому ступені порівняння прикметників.

Тюркські мовиРедагувати

Азербайджанська моваРедагувати

Аблатив в азербайджанській мові (азерб. çıxışlıq hal) виражений суфіксами -dan або -dən. Приклади: Ev («будинок») — evdən («від/з будинку»).

Турецька моваРедагувати

Аблатив у турецькій мові (тур. den hali, uzaklaşma hali) виражається суфіксами -den, -dan, -ten або -tan, де вибір зумовлюється гармонією голосних та приголосних. Приклади:

  • Ev («будинок») — evden («від/з будинку»)
  • At («кінь») — attan («від/з коня»)
  • Ses («звук», «гучність») — sesten («від звуку», «гучності»)

У деяких випадках аблатив відповідає значенню причини, у цих ситуаціях після аблативу може йти необов'язкове слово dolayı («через», «з причини»).

  • ondan dolayı — «тому, з цієї причини»
  • Yüksek sesten (dolayı) rahatsız oldum — «Мені було некомфортно через гучний звук».

Деякі мови, що мають аблативРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. За Словником іншомовних слів. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 19 січня 2012. 
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

ЛітератураРедагувати

  • Oda Buchholz, Wilfried Fiedler: Albanische Grammatik. Verlag Enzyklopädie, Leipzig 1987, ISBN 3-324-00025-4.
  • Margarete I. Ersen-Rasch: Baschkirisch. Lehrbuch für Anfänger und Fortgeschrittene. Harrassowitz, Wiesbaden 2009, ISBN 978-3-447-05730-1, S. 43.
  • Irja Grönholm: Estnisch Wort für Wort (= Kauderwelsch. Bd. 55). 3. Auflage. Reise-Know-How-Verlag Rump, Bielefeld 2002, ISBN 3-89416-245-7.
  • József Tompa: Kleine Ungarische Grammatik. Verlag Enzyklopädie, Leipzig 1972.
  • Hans-Peter Vietze: Lehrbuch der Mongolischen Sprache. 5. durchgesehene Auflage. Verlag Enzyklopädie, Leipzig 1988, ISBN 3-324-00242-7.

ПосиланняРедагувати