Абд аль-Кадір

алжирський релігійний та військовий лідер

Абд аль-Ка́дір (Абд аль-Кадер, Насір ад-Дін ібн Мухіддін аль-Хасані; 6 вересня 1808 — 26 травня1883) — керівник повстання алжирців проти французьких колонізаторів у 1832-47 роках, національний герой Алжиру. Поет, оратор, знавець арабо-мусульманської культури, збирач рідкісних книг та рукописів.

Насір ад-Дін ібн Мухіддін аль-Хасані
араб. عبد القادر الجزائري
Фото Абд аль-Кадіра
Ім'я при народженні мар.-араб. عبدالقادر
Народився 6 вересня 1808(1808-09-06)
Гетна
Помер 26 травня 1883(1883-05-26) (74 роки)
Дамаск
Поховання Дамаск і El Alia Cemeteryd
Країна  Османська імперія
Діяльність Поет, оратор, знавець арабо-мусульманської культури, збирач рідкісних книг та рукописів, керівник повстання алжирців проти французьких колонізаторів у 1832-47 роках.
Відомі учні Abd al-Majid al-Khanid
Знання мов арабська
Учасник Battle of Mactad, Q28717526?, Battle of Ammald, Q28717513?, Battle of Oued El Alleugd, Battle of Beni Meredd, Battle of the Smalad, Battle of Tadamaitd, Second Assault of Dellysd, Battle of Tizi Ouzoud, Q28717524?, Q28717511?, 1846 Battle of the Col des Beni Aïchad, Iron Gatesd, Battle of Mazagrand, Q20089803?, Q20089710?, Q22249018?, Battle of Sidi-Brahimd, Battle of Kheng-Nettahd, Battle of l'Habrahd, Bataille de la Sikkakd, Q27250853? і Battle of Oued Aslafd
Суспільний стан Murabitund
Титул султан
Посада емір
Військове звання емір
Конфесія сунізм
Родичі Razzaq Abd Al-Qadrd, Muhammad Said al-Jazairid і Khaled el-Hassani ben el-Hachemid
Брати, сестри Ahmad ibn Muhyi al-Din al-Jaza'irid
Нагороди
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Орден Білого Орла (Російська імперія)

Біографія

ред.

Народився в містечку Гетна, поблизу Маскари. Аль-Кадір походив з сім'ї Мухіддіна, шейха племені хашим, керівник (мукаддама) алжирської гілки релігійного братства кадірія (Дервішські ордени); фактично успадкував його владу. Отримав релігійно-філософську освіту в Алжирі, здійснив разом з батьком в 1825-28 роках поїздку по країнам арабського Сходу. Сприяв створенню народних шкіл.

З 1831 року брав участь у збройній боротьбі з французькими колонізаторами. У листопаді 1832 року був вибраний племенами західного Алжиру еміром та створив державу (Держава Абд аль-Кадіра), яка протистояла французьким колонізаторам до 1847 року (формально визнав себе васалом та намісником марокканського султана Абд ар-Рахмана, що надавав йому підтримку). Прийняв титул емір аль-мумінін (повелитель правовірних).

Зазнав поразки в 1843 році від Франції, відступив зі своїми військами в Марокко, з 1845 року знову вів військові дії на території Алжиру. У 1847-52 роках в полоні у Франції. В 1853-55 роках жив в Бурсі (Османська імперія), потім до кінці життя — в Дамаску, займаючись літературою та богослов'ям. У часи християнського погрому в Дамаску в 1860 році виступив за зупинення ворожнечі між друзами та маронітами та врятував від смерті тисячі християн Дамаска.

Див. також

ред.

Література

ред.
  • Африка. Енциклопедичний довідник. Т.1-2. Москва, 1986
  • Большой энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 1 / под ред. А. М. Прохорова. — М. : Советская энциклопедия, 1991. — С. 6. — ISBN 5-85270-015-0. — ISBN 5-85270-042-8.(рос.)
  • Оганисян Ю. С. Абд-эль-Кадир. — Москва : Молодая гвардия, 1968. — Т. 478. — 176 с. — (Жизнь замечательных людей) — 100 000 прим.

Посилання

ред.