Абд аль-Кадір

Насір ад-Дін ібн Мухіддін аль-Хасані
араб. عبد القادر الجزائري‎
	Фото Абд аль-Кадіра
Ім'я при народженні	алж.-араб. عبدالقادر‎
Народився	6 вересня 1808; Гетна
Помер	26 травня 1883 (74 роки); Дамаск
Країна	Алжир
Діяльність	Поет, оратор, знавець арабо-мусульманської культури, збирач рідкісних книг та рукописів, керівник повстання алжирців проти французьких колонізаторів у 1832-47 роках.
Відомі учні	Abd al-Majid al-Khanid
Знання мов	арабська
Учасник	Battle of Mactad, Q28717526?, Q28717525?, Q28717513?, Q28717517?, Battle of Beni Meredd, Battle of the Smalad, Q28717530?, Q28717509?, Q28717532?, Q28717524?, Q28717511?, Q28717508?, Iron Gatesd, Battle of Mazagrand, Q20089803?, Q20089710?, Q22249018?, Battle of Sidi-Brahimd, Q2888902?, Q2890463?, Q2890573?, Q28717513?, Battle of Mazagrand, Q20089803? і Q27250853?
Титул	Султан
Посада	Султан
Військове звання	емір
Конфесія	сунізм і іслам
Родичі	Razzaq Abd Al-Qadrd
Нагороди
	; Висловлювання у Вікіцитатах; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Абд аль.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кадір.

Абд аль-Ка́дір (Абд аль-Кадер, Насір ад-Дін ібн Мухіддін аль-Хасані; 6 вересня 1808 — 26 травня †1883) — керівник повстання алжирців проти французьких колонізаторів у 1832-47 роках, національний герой Алжиру. Поет, оратор, знавець арабо-мусульманської культури, збирач рідкісних книг та рукописів.

БіографіяРедагувати

Народився в містечку Гетна, поблизу Маскари. Аль-Кадір походив з сім'ї Мухіддіна, шейха племені хашим, керівник (мукаддама) алжирської гілки релігійного братства кадірія (Дервішські ордени); фактично успадкував його владу. Отримав релігійно-філософську освіту в Алжирі, здійснив разом з батьком в 1825-28 роках поїздку по країнам арабського Сходу. Сприяв створенню народних шкіл.

З 1831 року брав участь у збройній боротьбі з французькими колонізаторами. У листопаді 1832 року був вибраний племенами західного Алжиру еміром та створив державу (Держава Абд аль-Кадіра), яка протистояла французьким колонізаторам до 1847 року (формально визнав себе васалом та намісником марокканського султана Абд ар-Рахмана, що надавав йому підтримку). Прийняв титул емір аль-мумінін (повелитель правовірних).

Зазнав поразки в 1843 році від Франції, відступив зі своїми військами в Марокко, з 1845 року знову вів військові дії на території Алжиру. У 1847-52 роках в полоні у Франції. В 1853-55 роках жив в Бурсі (Османська імперія), потім до кінці життя — в Дамаску, займаючись літературою та богослов'ям. У часи християнського погрому в Дамаску в 1860 році виступив за зупинення ворожнечі між друзами та маронітами та врятував від смерті тисячі християн Дамаска.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Абд аль-Кадір

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Абд аль-Кадір

Африка. Енциклопедичний довідник. Т.1-2. Москва, 1986
Большой энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 1 / под ред. А. М. Прохорова. — М. : Советская энциклопедия, 1991. — С. 6. — ISBN 5-85270-015-0. — ISBN 5-85270-042-8.(рос.)

Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.