Каєтан Абґарович
Каєєта́н Абґаро́вич (пол. Kajetan Abgarowicz, вірм. Աբգարովիչ Կայտան; псевдонім — Абґар Солтан); 7 серпня 1856, село Черніїв, нині Тисменицького району Івано-Франківської області — 27 липня 1909, місто Трускавець, нині Львівської області) — польський письменник. За походженням вірменин.
| Каєтан Абґарович | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Kajetan Abgarowicz | ||||
 | ||||
| Псевдонім | Soltan Abgar | |||
| Народився |
7 серпня 1856 Чернів, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія[1][2] | |||
| Помер |
27 липня 1909[1][2] (52 роки) Трускавець, Дрогобицький повіт[d], Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина[1][2] або Трускавець, Дрогобицький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина | |||
| Країна |
 Австро-Угорщина | |||
| Національність | вірмени[1] | |||
| Діяльність | журналіст, прозаїк, письменник, редактор | |||
| Мова творів | польська[3] | |||
|
| ||||
 Каєтан Абґарович у Вікісховищі | ||||
Біографічні відомості ред.
Закінчив початкову школу у Станиславові, а після цього гімназію у Львові. Далі здобував освіту у Львівському університеті (до 1875). Перервавши навчання, займався сільським господарством на Підгаєччині. Тут розпочав літературну діяльність.
Творчість ред.
Автор романів «Клуб кажанів» (пол. Klub nietoperzy; томи 1—2, Львів, 1892), «Полюбовна угода» (пол. Polubowna ugoda; Львів, 1894). У збірці новел «З сільського двору» (пол. Z wiejskiego dworu; Львів, 1895) змалював побут і звичаї польської шляхти, що жила на Поділлі. У збірках оповідань «Русини» (пол. Rusini; Краків, 1893), «Добра научка» (пол. Dobra nauczka; Львів, 1896) з великопольських позицій зобразив життя українського народу, українсько-польські відносини, за що його різко критикував Іван Франко:
Абгар-Солтан дійсно знає українців хіба що зовні, знає лише кілька типів, з якими люди його категорії звикли ближче стикатися, — гувернера, студента університету і… лакея. Саме ці типи стали героями його повісті? Але ні! Героїнею є його власна тенденція, яка полягає в тому, що освічений українець, раз вирваний з селянської колії життя, не повинен уже бути українцем, повинен стати поляком чи москалем, причому, звичайно, того українця, який стає поляком, автор підносить до висот ідеалу, а той, що стає москалем, — або марно гине, або смажиться ще за життя в смальці власної підлості. Якщо польська громадськість, яка читає і хвалить книжку п. Абгара-Солтана, вважає, що остання дає якісь реальні, правдиві і хоча б трохи глибокі спостереження з життя українців, а отже, якщо вона думає, що з цієї книжки про щось можна довідатися, чогось навчитись, то прикро помиляється.
Автор літературознавчих праць про Юрія Федьковича («Осип-Юрій Федькович — руський народний поет на Буковині», 1892), Льва Толстого («Лев Толстой», 1901) та інших творів.
Окремі твори Каєтана Абґаровича переклав українською мовою Павло Кирчів.
Українські переклади ред.
- При стрілецькій ватрі (пол. Przy ognisku mysliwskiem). — Львів, 1892.
- Осип-Юрій Федькович — руський народний поет на Буковині // Юрій Федькович в розвідках і матеріалах. — К., 1958.
Джерела ред.
- 16. Абґарович Каєтан // Реєстр імен Українського біографічного словника. — К., 2008. — С. 1.
- Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 109.
- Микитин І. Я. До питання про своєрідність образотворення у прозі Каєтана Абгаровича на гуцульську тематику // Світова література на перехресті культур і цивілізацій: Збірник наукових праць. — Випуск 2. — 2010.
- Полєк В. Т. Абгарович Каєтан // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 8.
- Полєк В. Т. Абґарович Каєтан [Архівовано 17 Січня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — С. 24—25. — ISBN 966-02-2075-8.
- Полєк В. Т. Абгарович Каєтан // Архіви України. — 1969. — № 4.
- Ткачов С., Ханас В. 250 імен на карті Тернопілля: Краєзнавчо-біографічний покажчик. — Тернопіль, 1996.
- Ханас В. Абґарович Каєтан // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 17. — ISBN 966-528-197-6.
- Bar A. Abgarowicz Kajetan [Архівовано 15 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — T. I. — Kraków, 1935. — S. 4—5.
- Чомарян С. А. Два видных деятеля польской культуры армянского происхождения // Историко-филологический журнал. — Ереван, 1986. — № 4.
Посилання ред.
- Абгарович, Каєтан [Архівовано 22 Березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Твори Абґаровича у польській інтернет-бібліотеці[недоступне посилання з квітня 2019] (пол.)
- ↑ а б в г Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- ↑ а б в Ով ով է. հայեր / за ред. Հ. Այվազյան — Երևան: Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2005. — Т. 1. — С. 10.
- ↑ Ստեփանյան Գ. Կենսագրական բառարան — 1973. — Т. 1. — С. 9. — ISBN 978-5-550-00265-0