Вікіпедія

Абатський район

муніципальний район Тюменської області Росії

Аба́тський район (рос. Абатский район) — муніципальний район в складі Тюменської області, Росія.

Абатський район
рос. Абатский район
Прапор Абатського району
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Тюменська область
Утворений: 1923 року
Населення (2020): 16535 осіб
Площа: 4080,44 км²
Густота населення: 4,05 осіб/км²
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: село Абатське
Кількість сільських поселень: 11
Кількість сіл та присілків: 56
Кількість селищ: 9
Влада

Адміністративний центр — село Абатське.

Історія

ред.

Археологами на території району знайдено стародавні кургани II–III століттів.

Абатський район утворено 3 листопада 1923 року у складі Ішимського округу Уральської області на території колишніх Абатської, Тушнолобовської, частин Маслянської та Челноковської волостей Ішимського повіту Тюменської губернії. До складу райну увійшли 25 сільрад: Абатська, Балаїрська, Берендеєвська, Биструшинська, Бобильська, Боковська, Великоболдиревська, Вяткінська, Єрьоминська, Катковська, Кокуйська, Логіновська, Максимовська, Маслянська, Назаровська, Погорільська, Річкуновська, Сичовська, Спірінська, Тельцовська, Тушнолобовська, Фірсовська, Челноковська, Черемшанська, Шевирінська. 15 вересня 1926 року Великоболдиревська сільрада перейменована в Болдиревську. 1 січня 1932 року Абатський район був ліквідований, його територія та ліквідований Сладковський район увійшли до складу новоутвореного Маслянського району. 5 листопада 1934 року утворена Ленінська селищна рада.

25 січня 1935 року Абатський район був відновлений у складі 25 сільрад, які входили до його ліквідації, а також Вяткінська сільрада Вікуловського району та нещодавно створена Ленінська селищна рада. Через появу двох Вяткінський сільрад, передана зі складу Вікуловського району перейменована у Нововяткінську. 19 вересня 1939 року до складу району увійшли Бітіїнська, Комишинська та Коньовська сільради Крутинського району, ліквідовані Єрьоминська, Кокуйська та Челноковська сільради.

14 серпня 1944 року Абатський район увійшов до складу Тюменської області. 17 червня 1954 року ліквідовані Берендеєвська, Бобильська, Боковська, Катковська та Логіновська сільради, Маслянська та Сичовська сільради об'єднані в Старомаслянську, Максимовська та Фірсовська сільради об'єднані в Водолазовську. 16 травня 1957 року ліквідована Тельцовська сільрада. 3 квітня 1958 року утворена Майська сільрада, 11 грудня Вяткінська сільрада перейменована в Старовяткінську. 18 червня 1959 року Спірінська та Черемшанська сільради об'єднані в Ощепковську. 24 березня 1960 року ліквідована Старомаслянська сільрада. 18 липня 1961 року ліквідовані Балаїрська, Биструшинська, Бітіїнська, Болдиревська, Назаровська, Погорільська, Річкуновська та Старовяткінська сільради. 1 лютого 1963 року район був укрупнений до Абатського сільського району за рахунок території ліквідованого Вікуловського району. 21 травня 1964 року Комишинська сільрада перейменована в Партизанську, 26 вересня село Абатське отримало статус селища міського типу Абатський, Абатська сільрада розділена на Абатську селищну раду та Абатську сільраду.

12 січня 1965 року сільський район ліквідовано, Абатський район відновлено у попередніх межах. До Вікуловського району відійшли Балаганська, Березинська, Вікуловська, Єрмаковська, Калінінська, Каргалинська, Коточиговська, Нововяткінська, Озернинська, Піддубровинська, Покровська, Рябовська, Скрипкинська та Чуртанська сільради, 10 травня утворені Биструшинська та Болдиревська сільради. 30 червня 1966 року утворені Банниковська та Назаровська сільради. 1 квітня 1977 року ліквідована Водолазовська сільрада. 23 вересня 1991 року смт Абатський перетворено в село Абатське, Абатську селищну раду перетворено в сільраду, колишню Абатську сільраду — в Кареглазовську.

Населення

ред.

Населення району становить 16535 осіб (2020[1]; 17071 у 2018[2], 19837 у 2010[3], 23566 у 2002[4]).

Адміністративно-територіальний поділ

ред.

На території району 11 сільських поселень:

Поселення Площа,
км² 		Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010) 		Населення,
осіб (2018) 		Населення,
осіб (2020) 		Центр Населені
пункти
Абатське сільське поселення 421,26 9236 8793 8149 8066 Абатське 8
Банниковське сільське поселення 219,18 1177 1008 755 731 Банниково 5
Болдиревське сільське поселення 393,15 1058 832 584 554 Болдирево 4
Коньовське сільське поселення 327,99 1502 1217 998 970 Коньово 6
Ленінське сільське поселення 453,97 1592 1118 902 860 Ленінка 7
Майське сільське поселення 318,31 1867 1369 1100 1007 Майський 7
Назаровське сільське поселення 336,65 615 423 228 200 Назарово 3
Ощепковське сільське поселення 605,91 2618 2122 1911 1819 Ощепково 7
Партизанське сільське поселення 379,56 884 573 427 384 Партизан 3
Тушнолобовське сільське поселення 321,97 1562 1294 1106 1074 Тушнолобово 9
Шевирінське сільське поселення 302,49 1455 1088 911 870 Шевиріно 6

Найбільші населені пункти

ред.

Населені пункти з чисельністю населення понад 1000 осіб:

№ Населений пункт Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010)
1 Абатське 8248 7959

Господарство

ред.

Район сільськогосподарський. Тут вирощують пшеницю, жито, ячмінь, овес, гречку. Розводять велику рогату худобу, свиней, розвинене вівчарство.

В районі знаходяться термальні лікувальні джерела.

Джерела

ред.
  • Електронна енциклопедія від Master-Soft «Земля» 1996 року.

Примітки

ред.
  1. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  3. ↑ Дані перепису населення Росії 2002 року
  4. ↑ Дані перепису населення Росії 2002 року


  Це незавершена стаття про Тюменську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Абатський_район&oldid=38093695