Відкрити головне меню

Аарон Старший га-Рофе бен Йосип (івр. אהרון בן יוסף הרופא‏‎‎‎, 1260, Солхат (Старий Крим) — 1320, Константинополь) — газзан, вчений. Видатний караїмський письменник і поет, філософ, богослов, педагог[2]..

Аарон Старший га-Рофе бен Йосип
газзан
 
Діяльність: філософ-богослов, екзегет, вчений, літургійний поет, письменник, лікар
Національність: караїм
Народження: 1260(1260)
Солхат, Крим, Золота Орда
Смерть: 1320(1320)
Константинополь, Візантійська імперія Візантійська імперія

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився Аарон у місті Солхат (сьогодні відоме під назвою Старий Крим), що розташоване в північно-східній частині Кримських гір. У цьому містечку майбутній письменник провів усе своє дитинство і молодість[3]. У Константинополі, куди пізніше переїхав, знову взявся вчителювати. Згодом отримав звання газзана і в той же час проповідував караїмську культуру. Під час перебування у Візантійській імперії Аарон практикував у місцевих лічницях.

«

Пристрасно прагнув до досягнення істини без жодних забобонів

»

Саме так Аарон характеризував своє життя. Також він був затятим мандрівником, і під час своїх подорожей знайомився з освіченими людьми і найкращими вченими свого часу. Цікавився не тільки караїмською літературою і культурою, а й загальноєврейською і талмудичною.

Творчі набуткиРедагувати

Найбільш відомою книгою Аарона з усіх його численних праць є книга «Мівхар»[4], яка дійшла до сучасників ще з тих часів. В ній знаходиться досить великий коментар Тори, викладений стисло, але надзвичайно витончено, через що ця книга й досі популярна не тільки серед караїмів, а й серед таких вчених як: релігійні філософи, екзегетики, богослови, дослідники літератури, медицини і культури караїмського народу.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Ельяшевич Б. С.. «Караимский биографический словарь» (з кінця VIII ст. до 1960 р.). Частина I. // Караими. 2-гe видання. — РАН: Москва, 1993.;
  • О. Сінані. «Краткая история литературной деятельности караимских писателей»;
  • Aaron ben Joseph, «Kelil yofi», Yevpatoriya:, 1847;

ПосиланняРедагувати