Відкрити головне меню

Адсорбована коклюшно-дифтерійно-правцева вакцина

(Перенаправлено з АКДП)

Адсорбована коклюшно-дифтерійно-правцева вакцина (скорочено Вакцина АКДП) — вакцина, до складу якої входить суміш із суспензії вбитих бактерій збудника коклюшу (Bordetella pertussis), та анатоксин збудників дифтерії (Corynebacterium diphtheriae) і правцю (Clostridium tetani).[1] Вакцина застосовується для профілактики трьох інфекційних захворювань — коклюшу, дифтерії та правцю[2][3], та вводиться внутрішньом'язово.[1][3] В Україні щеплення вакциною АКДП проводяться дітям віком до 18 місяців[4][5], у інших країнах щеплення даною вакциною може проводитись дітям до 4 років.[3] Уперше коклюшно-дифтерійно-правцева вакцина ліцензована в 1949 році.[6] Хоча застосування вакцини допомогло зберегти велику кількість людських життів шляхом уникнення зараження важкою інфекційною хворобою, в останні десятиліття її застосування викликає критику та нарікання з боку батьків тих дітей, які потребують щеплення даною вакциною через погану переносимість дітьми даної вакцини та буцімто значну кількість побічних ефектів.[4][5]

Адсорбована коклюшно-дифтерійно-правцева вакцина
?
Ідентифікатори
Номер CAS ?
Код ATC J07AJ51
PubChem ?
Хімічні дані
Формула ?
Мол. маса ?
Фармакокінетичні дані
Біодоступність ?
Метаболізм ?
Період напіврозпаду ?
Виділення ?
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?

Лег. статус

Prescription only

Використання в/м

ЗастосуванняРедагувати

Адсорбована коклюшно-дифтерійно-правцева вакцина (вакцина АКДП) застосовується для профілактики захворювання дітей на дифтерію, правець та коклюш. Кожне із цих трьох гострих інфекційних захворювань може призвести як до смерті, так і до важких ускладнень, які можуть порушити діяльність ряду органів та систем організму дитини. Зокрема, дифтерія може призвести до справжнього крупу із раптовою зупинкою дихання, або до важкої форми інфекції із ураженням багатьох систем організму; правець призводить до ураження нервової системи, виникнення асфіксії та зупинку діяльності дихальної і серцево-судинної систем, що призводить до смерті; коклюш призводить до ураження нервової системи із порушенням розумової діяльності дитини та відставанням у навчанні, крововиливу в мозок, важкого кашлю, дихальної недостатності та навіть випадіння прямої кишки.[7][2] До введення обов'язкових щеплень проти дифтерії помирало близько 50 % дітей, що захворіли даним інфекційним захворюванням[8]; при зараженні правцем новонароджених смертність від цього захворювання складає практично 100 %[5], а в старшому віці, при відсутності щеплень проти правцю. смертність від нього сягає до 80 %.[2] Коклюш багато хто не вважає серйозним захворюванням, адже до введення обов'язкової вакцинації ним хворіли практично всі діти, проте він є особливо небезпечним для дітей до 2 років, у яких є більша імовірність ураження головного мозку та значно вища смертність від коклюшу.[5] Щеплення вакциною АКДП проводиться згідно календаря щеплень внутрішньом'язово трьохкратно: перший раз у віці 3 місяці, друге щеплення проводиться через 30—45 днів після першого щеплення, третє щеплення дитині проводиться у віці 6 місяців. У віці 1,5 року дитині проводиться ревакцинація АДПМ.[4][7] Перші вакцинації АКДП проводяться вакциною із вбитими цілісними клітинами збудника коклюшу для вироблення більшого імунітету від коклюшу. Ревакцинація може провдитися вакциною із відсутністю клітинних елементів збудника коклюшу, яка випускається з 1991 року та спричинює меншу кількість побічних ефектів.[9][5] В Україні щеплення вакциною АКДП проводяться лише дітям віком до 18 місяців[4][5], у деяких інших країнах щеплення даною вакциною може проводитись дітям до 4 років.[3] Дітям у віці від 6 років проводиться щеплення дифтерійно-правцевим анатоксином (АДП)[8], після семи років, як і дорослим, проводиться щеплення модифікованим дифтерійно-правцевим анатоксином (АДП-М).[10][9] Для запобігання виникненню інших інфекційних захворювань застосовуються також чотирьох- і п'ятикомпонентні вакцини: «Пентаксим», до складу якої також входять компноненти проти поліомієліту та гемофільної інфекції; дифтерійно-гепатитно B-коклюшно-правцева вакцина, до складу якої входить компонент проти вірусного гепатиту B; та дифтерійно-коклюшно-поліомієлітно-правцева вакцина, до складу якої також входить компонент проти поліомієліту.[7]

Побічна діяРедагувати

Найчастішими побічними ефектами адсорбованої коклюшно-дифтерійно-правцевої вакцини є гарячка, головний біль, нудота і діарея, порушення сну, млявість, погіршення апетиту.[2][4][7] Рідше при застосуванні вакцини АКДП можуть спостерігатися гіперемія в місці ін'єкції, набряк або припухлість у місці ін'єкції, порушення ходи, болючість у всій нижній кінцівці.[2] Рідкісними побічними ефектами введення є судоми, набряк Квінке, кропив'янка, анафілактичний шок, неврологічні симптоми по типу енцефаліту.[1][2] Рідкісним побічним ефектом введення вакцини є також синдром пронизливого крику, який проявляється криком дитини на високих тонах, що триває від 1 до 10 годин, та пов'язаний із ураженням нервової системи.[4]

ПротипоказиРедагувати

Протипоказами до введення адсорбованої коклюшно-дифтерійно-правцевої вакцини є попередні важкі побічні реації на введення АКДП, підвищена чутливість до компонентів вакцини, гострі захворювання або загострення хронічних захворювань на момент підготовки до введення вакцини, вроджені комбіновані імунодефіцитні стани, первинна гіпогаммаглобулінемія, а також наявність судом у анамнезі.[1]

Критика застосуванняРедагувати

Застосування адсорбованої коклюшно-дифтерійно-правцевої вакцини супроводжується також серйозною критикою за численні побічні ефекти супроводжується значною критикою як серед батьків дітей, яким проводяться щеплення, так і частини лікарів та інших медичних працівників. Особливою недовірою користуються вакцини виробництва Індії та Росії.[11][12][13] Прихильники застосування вакцини відповідають на це твердженням, що кількість побічних ефектів від застосування вакцини менш значуща від можливості захворіти важкою формою одного із трьох інфекційних захворювань, у двох із яких (дифтерії та правцю) є досить високою смертність серед нещеплених осіб.[4][5][7] Частина оглядачів висловлювали припущення про збільшення випадків аутизму на фоні застосування АКДП унаслідок дії на організм тіомерсалу, який входить до складу вакцини як консервант. Однак численні клінічні дослідження не знайшли достовірного зв'язку між введенням вакцини та подальшим розвитком аутизму в дітей.[14][15]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г АКДП-БІОЛІК суспензія для ін'єкцій
  2. а б в г д е Щеплення АКДП: розшифровка назви, склад, інструкція, реакція, можливі наслідки та відгуки
  3. а б в г ВАКЦИНА КОКЛЮШНО-ДИФТЕРИЙНО-СТОЛБНЯЧНАЯ АДСОРБИРОВАННАЯ (АКДС-ВАКЦИНА) (PERTUSSIS VACCINE, DIPHTHERIA-TETANUS ADSORBED (DTP VACCINE)) (рос.)
  4. а б в г д е ж ЩЕПЛЕННЯ АКДП: ЧОГО ЧЕКАТИ ПІСЛЯ НЬОГО
  5. а б в г д е ж Вакцинація АКДП. Чому її варто робити
  6. Vaccine Timeline (англ.)
  7. а б в г д Щеплення АКДП: схема вакцинації дітей та можливі ускладнення
  8. а б Вакцинація проти дифтерії. Як, де і скільки це коштує
  9. а б АКДП. Адсорбована коклюшно-дифтерійно-правцева вакцина
  10. АДП-М-БІОЛІК суспензія для ін'єкцій
  11. «Коклюшу повно. Епідемія дифтерії можлива в будь-який момент» — Комаровський про важливість вакцинації
  12. ГУМАНІТАРНА ІНДІЙСЬКА ВАКЦИНА СПРИЧИНЯЄ УСКЛАДНЕННЯ У ДІТЕЙ
  13. НА ПОЛТАВЩИНІ ПІСЛЯ ЩЕПЛЕННЯ ІНДІЙСЬКОЮ ВАКЦИНОЮ АКДП БУЛО ГОСПІТАЛІЗОВАНО 10 ДІТЕЙ
  14. Thimerosal-Containing Vaccines and Autism: A Review of Recent Epidemiologic Studies (англ.)
  15. Autism and DPT Vaccination in the United Kingdom (англ.)

ПосиланняРедагувати