АІ-25 — україно-радянський двовальний турбореактивний двоконтурний авіаційний двигун.

АІ-25
Ivchenko AI-25TL Hu Szolnok 03.jpg
Двигун АІ-25ТЛ в угорському музей авіації в Сольноку)
Тип: Двовальний турбореактивний двоконтурний
Країна: СРСР СРСР
Виробництво:
Конструктор: Лотарєв В.А.
Розробник: Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес»
Рік створення: 1965
Виробник: Мотор Січ
Роки виробництва: з 1967
Виготовлено: понад 6300
Маса і габарити
Суха маса: 312 кг
Довжина: 1993 мм
Ширина: 820 мм
Висота: 896 мм
Робочі характеристики
Злітна тяга: 1500 кгс
Крейсерська тяга: 443 кгс
Компресор: осьовий, двокаскадний, 11-ступеневий
Турбіна: двокаскадна, триступінчаста
Температура турбіни: 957 °C
Камера згоряння: кільцева, з 12 робочими форсунками
Ступінь підвищення тиску: 9,5
Паливо: Т-1, ТС-1, РТ
Витрата повітря: 46,8 кг/с
Витрата палива: 220 (855 злітний режим) кг/год
Питома витрата палива: 0,78 (0,56 злітний режим) кг/кгс(к.с.год
Ступінь двухконтурності: 1,98

Історія створення [1]Редагувати

Розробка двоконтурного авіаційного двигуна АІ-25 почалась на ДКБ-478 в середині 60-х років під керівництвом Лотарева В.А. Перший дослідний двигун виготовлений в 1965 році, а 21 жовтня 1966 відбувся перший політ на пасажирському літаку Як-40. 7 вересня 1967 розпочаті державні стендові випробування.

Серійне виробництво організовано на Запорізькому заводі «Мотор Січ» в 1967 році. Двигун сертифікований Авіаційним регістром Німеччини та Італії на відповідність нормам льотної придатності. Двигун встановлюється на всіх модифікаціях літаків Як-40.

У 1975 році двигун, під маркою АІ-25 серії 2М, був встановлений на польський сільськогосподарський літак М-15, а у 1976 році пройшов державні льотні випробування. Всього виготовлено більше 6300 двигунів. До 2007 року напрацювання всього парку двигунів в експлуатації склала більше 60 млн годин.

Технічний опис [2][3]Редагувати

Двигун виконаний за двовальною схемою. Ротор компресора розділений на два самостійних ротора (двовальна схема), кожен з яких обертається своєю турбіною. При цьому ротори мають різні оптимальні для них частоти обертання і пов'язані між собою тільки газодинамічним зв'язком.

АІ-25 складається з:

  • двокаскадного 11-ступеневого осьового компресора:
    • 3-ступеневого компресора низького тиску;
    • 8-ступеневого компресора високого тиску;
  • розділового корпусу;
  • кільцевої камери згоряння з 12 форсунками;
  • двокаскадної триступеневої турбіни:
    • одноступеневої охолоджуваної турбіни високого тиску;
    • двоступеневої турбіни низького тиску;
  • корпуса задньої опори з двоконтурним реактивним соплом;
  • агрегатів, які забезпечують роботу двигуна і його систем.

Кожен каскад турбіни використовується для обертання ротора відповідного каскаду компресора:

  • одноступенева турбіна високого тиску приводить в обертання ротор компресора високого тиску і всі привідні агрегати двигуна;
  • двоступенева турбіна низького тиску приводить в обертання ротор компресора низького тиску.

Двигун працює на авіаційному гасі марок Т-1, ТС-1, РТ. Запуск двигуна здійснюється від повітряного стартера СВ-25.

МодифікаціїРедагувати

АІ-25ВРедагувати

АІ-25В — двигун для літака L-39. Відрізняється конструкцією паливно-мастильної системи. Випускався за ліцензією в Чехословаччині.

АІ-25ТЛРедагувати

АІ-25ТЛ — модифікація двигуна АІ-25 для навчально-тренувального та бойового літака L-39 чеської фірми Aero Vodochody. Перший двигун виготовлений в 1971 році. У 1972 почалися льотні випробування. В 1973 розпочато серійне виробництво. У порівнянні з базовим двигуном АІ-25ТЛ має збільшену на 15% тягу, підвищені ступінь стиснення та температуру газу перед турбіною, охолоджувану щабель турбіни. АІ-25ТЛ обладнаний спеціальною системою змащення, що забезпечує роботу підшипників в умовах перевернутого польоту.

АІ-25ТЛ успішно експлуатується у багатьох країнах світу. Виготовлено понад 5000 двигунів цієї модифікації. До 2007 загальне напрацювання в експлуатації становить більше 6,5 млн годин.

Технічні характеристики

  • Довжина (з реактивним соплом): 3358 мм
  • Ширина: 985 мм
  • Висота: 958 мм
  • Маса суха: 400 кг
  • Злітна тяга: 1720 кгс
  • Питома витрата палива:
    • на злітному режимі: 0,59 кг/кгс•год
    • на крейсерському режимі: 0,815 кг/кгс•год

АІ-25ТЛКРедагувати

АІ-25ТЛК — модифікація двигуна АІ-25ТЛ для китайського навчально-тренувального літака К-8J (також відомий як JL-8) Наньчаньскої літакобудівної компанії NAMC. В 1997 проведено льотні випробування в NAMC. Серійне виробництво розпочато в 1998.

Технічні характеристики

АІ-25ТЛКРедагувати

АІ-25ТЛК — модифікація двигуна АІ-25ТЛ створена в 2001 для навчально-тренувальних літаків L-39 та К-8J. Двигун може бути адаптований для установки на інші існуючі та ті які розробляються навчально-тренувальні та навчально-бойові літаки при їх використанні як легких штурмовиків . У зв'язку з цим додатково введено бойовий режим підвищеної максимальної тяги, на якому тяга збільшена з 1720 кгс до 1850 кгс і значно зменшено час прийомистості двигуна. Для забезпечення установки на раніше випущені літаки L-39 і K-8J збережений колишній тип системи автоматичного управління двигуном. Також є можливість застосування системи автоматичного управління типу FADEC.

Технічні характеристики

  • Довжина (з реактивним соплом): 3358 мм
  • Ширина: 985 мм
  • Висота: 958 мм
  • Маса суха: 350 кг
  • Тяга:
    • на бойовому максимальному режимі:1850 кгс
    • на навчальному максимальному режимі:1720 кгс
    • на крейсерському режимі:515 кгс
  • Питома витрата палива:
    • на бойовому максимальному режимі: 0,61 кг/кгс•год
    • на навчальному максимальному режимі: 0,575 кг/кгс•год
    • на крейсерському режимі: 0,79 кг/кгс•год

АІ-25ТЛТРедагувати

Модифікація двигуна для безпілотного винщувача MIUS, який, як планується, має здійснити свій перший політ у 2023 році[4].

ПриміткиРедагувати

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 січня 2013. Процитовано 20 червня 2012. 
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 травня 2012. Процитовано 20 червня 2012. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 квітня 2013. Процитовано 20 червня 2012. 
  4. Baykar замовив у «Івченко-Прогрес» двигуни АІ-322Ф та АІ-25ТЛТ. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021. 

ЛітератураРедагувати

  • Богуслаєв В. 85 років на службі авіації.// Крила Батьківщини.-2001. - №9. - С.14-17.
  • Виноградов Р.І., Пономарьов О.М. Розвиток літаків світу.-М.:"Машинобудування",1991.-С.220.
  • Сойко Н. Нестаріючий "Альбатрос": Про НТЛ L-39.// Крила Батьківщини.-1998.-№11.-С.9-17.
  • Удалов К.Г., Шам О.В. Літак Як-40.-М.:"Транспорт",1992.

ПриміткиРедагувати

Див. такожРедагувати