Іщук Олександр Сергійович

Олекса́ндр Сергі́йович Іщу́к (16 жовтня 1987(19871016) — 8 серпня 2014) — старший солдат Збройних сил України.

Іщук Олександр Сергійович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдат
Іщук Олександр Сергійович.jpg
Загальна інформація
Народження 16 жовтня 1987(1987-10-16)
Першотравенськ
Смерть 8 серпня 2014(2014-08-08) (26 років)
Маринівка
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
30 ОМБр.svg
 30 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєвий шляхРедагувати

Мобілізований 19 березня 2014 року. Старший солдат, стрілець, 30-а окрема механізована бригада.

Загинув під час боїв біля кордону, на дорозі поблизу села Маринівка Шахтарського району Донецької області. В післяобідню пору військова колона, вантажівка «Урал» і БРДМ, вирушили з села Степанівка до Маринівки для облаштування блокпосту, і вже під Маринівкою потрапили під обстріл російських збройних формувань. Олександр перебував в БРДМ, загинув на місці під час обстрілу, загинув разом з Юрієм Макарчуком і Сергієм Шепетьком. Тоді ж загинули Олександр Закусило, Роман Козаренко, Олександр Коростинський.

Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом, 19 березня 2015 року перепохований на кладовищі в смт Ємільчине.

Упізнаний за експертизою ДНК серед загиблих. 17 березня 2015 року жителі Баранівського та Полонського районів провели воїна в останню путь в с. Черніївка Полонського району Хмельницької області.

Залишилися батьки та сестра.

НагородиРедагувати

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (15.5.2015, посмертно)
  • в Першотравенську відкрито відкрито пам'ятну дошку Олександру Іщуку

ДжерелаРедагувати