Іщук Арсен Олексійович

Арсе́н Олексі́йович Іщу́к (нар.9 (22) червня 1908, с. Городок, тепер Ружинського району, Житомирська область — 21 грудня 1982, Київ) — український педагог, літературознавець, письменник і перекладач.

Іщук Арсен Олексійович
Народився22 червня 1908(1908-06-22)
Городок, Ширмівська волость, Бердичівський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер21 грудня 1982(1982-12-21) (74 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
Діяльністьлітературознавець, історик літератури, письменник, перекладач, викладач університету, літературознавець
Галузьлітературознавство[1], історія літератури[1], творче та професійне письмоd[1] і перекладацтво[d][1]
Відомі учніЩербак Василь Артемович
Знання мовукраїнська[1] і російська[1]

Освіта

ред.

Закінчив педтехнікум, у 1930-ті студіював філологію в Київському університеті, закінчив цей університет у 1934, захистив там дисертацію,

Кар'єра

ред.

Працював викладачем у Київському університеті.

З 1952 — завідував кафедрою історії української літератури на філологічному факультеті КДУ, згодом був обраний деканом факультету.

Творчість

ред.

Друкуватися почав 1930. Літературознавчі праці «Леся Українка» (1950), «Павло Тичина» (1954), «Василь Минко» (1957) та ін. Автор роману-хроніки «Вербівчани» (кн. 1—3, 1961—75).

У його перекладі з російської мови вийшли романи Бориса Полєвого «Глибокий тил» (1960) і Всеволода Воєводіна «Спокою нема. Історія одного кохання» (1964).

Відзнаки

ред.

Нагороджений орденом «Знак Пошани», медалями.

Різне

ред.

Член КПРС з 1944.

Бібліографія

ред.

Твори А. Іщука:

  • Статті про радянську літературу. К., 1958
  • На шляху поступу. К., 1968
  • Іщук А. Вербівчани. Роман-хроніка. — К., (1961–1975).

Російські переклади:

  • Вербовчане. М., 1966.

Про А. Іщука:

  1. Кононенко П. Село в українській літературі. — К.,1984.
  2. Погрібний А. Життя і діяння // Українознавство. — 2002. — № 1-2.
  3. Коваленко Л. «Ми — люди майбутнього, ми — не минулі!». Статті, рецензії, щоденники, спогади, поезії, листи. — Дніпропетровськ, 2008.
  4. Кравчук П. Без недомовок. Спогади. — Київ-Торонто, 1995.

Посилання

ред.
  • Петро Кононенко. Іщук Арсен Олексійович. Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 25 жовтня 2015.
  • В. X. Косян. Іщук Арсен Олексійович [Архівовано 29 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія.
  • Олександр Хоменко. Правда історії і правда літератури (До 100-річчя від дня народження Арсена Олексійовича Іщука). Українознавство, Рік: 2008, Число: #2 (27).
  1. а б в г д е Czech National Authority Database