Іщенко Григорій Андрійович
Григорій Андрійович Іщенко (нар. 29 липня 1946, Кіровоград) — радянський та український футболіст, півзахисник.
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Григорій Андрійович Іщенко | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 29 липня 1946 (77 років) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small} Кіровоград
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 172 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР Україна
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | захисник, півзахисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кар'єра гравця ред.
Його першим тренером в кіровоградській ДЮСШ був Володимир Прокопович Рєзніков.[1] Розпочав грати у олександрійському «Шахтарі», потім потрапив до київського «Динамо», де відіграв два сезони в дублі. Тоді повернувся додому у кіровоградську «Зірку». Пізніше виступав за «Динамо» (Хмельницький). Закінчив кар'єру гравця у миколаївському «Суднобудівнику».
Тренерська кар'єра ред.
Після закінчення сезону 1976 року приступив до тренерської діяльності в ДЮСШ «Суднобудівника». В липні 1979 року змінив Юрія Войнова на посту старшого тренера миколаївського клубу. У 1982 очолив хмельницьке «Поділля». У 1985 році знову працював старшим тренером «Поділля» (Хмельницький). Пізніше тренував рідну кіровоградську «Зірку». У 1991 році повернувся у Хмельницький, де керував спочатку «Поділлям», а після вояжу у Мукачево і «Адвісом». Потім очолював «Полісся» (Житомир) і «Поліграфтехніку» (Олександрія). В вересні 2003 року Григорій Іщенко разом з Романом Покорою і Володимиром Фігелем приїхали в Миколаїв рятувати місцевий клуб від вильоту у другу лігу. В результаті МФК Миколаїв завершив першість на 12-му місці[2]. У наступному сезоні Григорій Іщенко працював головним тренером цієї команди[3].
Досягнення ред.
Примітки ред.
- ↑ Григорій Іщенко: Моє футбольне життя складалось на користь як хмельницького, так і українського футболу загалом. Архів оригіналу за 7 грудня 2015. Процитовано 31 жовтня 2015.
- ↑ Від гравця до головного тренера [Архівовано 3 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Григорій Іщенко: Зробимо все можливе, щоб порадувати вболівальників гарною грою і результатами [Архівовано 15 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання ред.
- Історія та статистика українського футболу на ukr-football.org.ua
- Статистика на footbook.ru [Архівовано 13 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Легенда нашого футболу[недоступне посилання з травня 2019]
Література ред.
- Єсюнін С. Хмельницький футбол: Історія, події, статистика. — Хмельницький, 2000. — 80 с.
- Гнатюк В. «20 чемпионатов второй лиги, 1971–1990 гг». — КЛФ «Верность», Кривой Рог, 1991. — 104 с.
|
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |