Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.
Заголовок цієї статті — японське ім'я, в якому прізвище Ішікава традиційно записане перед особовим ім'ям Каору.

Каору Ішікава (яп. 石川 馨 Ішікава Каору?, 13.07.1915—16.04.1989)  — професор Токійського університету, видатний фахівець в галузі управління якістю.

Каору Ішікава
石川 馨
Народився13 липня 1915(1915-07-13)
Токіо[d], Японія
Помер16 квітня 1989(1989-04-16) (73 роки)
Японія
·watershed stroked
Країна Японія
 Японська імперія
Діяльністьхімік, статистик, викладач університету, економіст, інженер
Відомий завдякидіаграма Ішикави
Alma materТокійський університет
Знання мовяпонська[1]
ЗакладТокійський університет і Tokyo City Universityd
Нагороди

Життєві етапи

ред.

Каору Ішікава був старшим з восьми синів Ічіро/Ітіро Ішікави (Ichiro Ishikawa). У 1939-му Каору закінчив Токійський Університет (University of Tokyo) з інженерною освітою в прикладної хімії. Його першою роботою була посада військово-морського технічного працівника (1939—1941), після чого Ішікава перейшов на роботу в паливну компанію «Nissan Liquid Fuel Company» в 1947-м. Він почав виконувати обов'язки голови в Технологічному Інституті Мусасі (Musashi Institute of Technology) в 1978-м. В 1949-му Каору приєднався до дослідної групи Японського союзу вчених та інженерів (JUSE), контролює якість продукції. Після Другої світової війни Японія була зацікавлена в трансформації промислового сектора, який у Північній Америці сприймався виключно як виробник дешевих іграшок і фотокамер низької якості. Він втілив в життя, інтегрував і докладно виклав концепції управління Едвардса Демінга (W. Edwards Deming) та Джозефа Джурана (Joseph M. Juran) в японській системі.

Ставши професором, що мають докторський ступінь, інженерного факультету Токійського Університету в 1960-му, Ішікава у 1962-му ввів поняття гуртки якості (Quality Circles). На промислових підприємствах ця концепція була введена спочатку експериментально, щоб побачити, який ефект ‘провідної руки’ (Gemba — cho) вона вплине на якість.

Такі групи на добровільних засадах навчалися методам статистичного контролю якості на всіх рівнях організації, які займалися аналізом проблем і виробленням оптимальних рішень. Хоча взяти участь в експерименті запрошувалися багато компаній, тільки «Nippon Telephone & Telegraph» прийняла запрошення. Але незабаром гуртки якості стали дуже популярні, перетворившись у важливу ланку системи менеджменту, заснованого на управлінні якістю (Total Quality Management System). Ішікава написав дві книги про гуртки якості: «QC Circle Koryo» і «How to Operate QC Circle Activities».

Продовжуючи внесок у програму підвищення якості виробництва, в 1963-му Каору був присутній на Щорічній конференції з контролю якості для керівників вищої ланки, а також написав кілька книг з контролю якості. Його книга ‘Guide to Quality Control’ була перекладена на англійську. Також він був головою редколегії щомісячного видання «Статистичний контроль якості» («Statistical Quality Control») і брав участь у міжнародній діяльності з питань стандартизації.

У 1982-му розробив метод «діаграми Ішикави», що застосовується для виявлення найбільш істотних факторів (причин), які впливають на кінцевий результат.

Після смерті Ішікави Каору у 1989-му, Джозеф М. Джуран в своїй хвалебної промові сказав: "… Ми можемо настільки багато чому навчитися, дослідивши, як багато вдалося зробити д-ру Ішікава протягом одного життя. За моїми спостереженнями, він добився всього, використовуючи свої природні таланти в кращих проявах. Він був присвячений служінню суспільству, а не самому собі. Він діяв скромно, і цим об'єднував інших. Він сам дотримувався власним вченням, збираючи факти і піддаючи їх ретельному аналізу. Він був повністю відкритий, в результаті чого йому повністю довіряли’.

У 1972-му Ішікава отримав «Eugene L. Grant Award» від Американської організації з якості (ASQ), в 1977- му — медаль з блакитною стрічкою (Blue Ribbon Medal) від японського уряду за досягнення в галузі промислової стандартизації, а в 1988-му — медаль Волтера А. Шугарта (Walter A. Shewhart) і королівський вікторіанський Орден другого ступеня (Order of the Sacred Treasures).

Примітки

ред.
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Література

ред.

Посилання

ред.

https://biography.com.ua/nauka/kaoru-isikava.html[недоступне посилання з червня 2019]