Іштван Варро
Іштван Варро (угор. Varró István; 1697—1770) — угорський куман, остання відома людина, яка розмовляла половецькою мовою.
| Іштван Варро | |
|---|---|
| угор. István Varró | |
| Народився | 1697[1] |
| Помер |
29 квітня 1770[1] Карцаг, Яс-Надькун-Сольнок, Угорщина |
| Країна |
 Угорщина |
Біографія ред.
Іштван Варро походив із половців (інша назва кумани), які у XIII столітті в Угорському королівстві від монгольської навали хана Батия. За 500 років половці повністю асимілювалися з місцевим населенням. У XVIII столітті половецька мова (в Угорщині вона називалася куманською) не вживалася у побуті, але діти-кумани у школах вивчали молитви рідною мовою.
Іштван Варро був нотаріусом у місті Карцаг (у нинішньому медьє Яс-Надькун-Сольнок). У 1744 році делегація ясько-куманських представників прибула до Відня до імператриці Марії-Терезії Австрійської, щоб отримати певні привілеї. Іштван Варро був одним із цих делегатів. На запрошення історика та етнолога Адама Коллара він прочитав молитву «Отче наш» половецькою мовою.
Примітки ред.
Посилання ред.
- Sévérien Salaville, « http://www.persee.fr/doc/rebyz_1146-9447_1914_num_17_106_4136 [Архівовано 2 березня 2022 у Wayback Machine.] », Échos d'Orient, Vol. 17, No. 106, 1914, стор. 193–208.