Відкрити головне меню
Вілайєт Ішкодра

Late Ottoman Flag 1844-1922.png

Прапор

Shkodër Vilayet, Ottoman Empire (1900).svg

Вілайєт Ішкодра або Шкодерський вілайєт — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Утворений 1867 року в частині Монастирського вілайєту з площею 13,800 км². Припинив існування внаслідок поразки Османської імперії у Першій Балканській війні.

Зміст

ІсторіяРедагувати

У 1867 році в рамках поліпшення функціонування адміністрації на Балканах султанський уряд з Монастирського вілайєту виділив декілька санджаків, з яких створив вілайєт Ішкодра. У 1877 році санджак Прізрен було передано до новоутвореного Косовського вілайєту, а у 1878 році утворено новий санджак Дурач. Невдала війна з Російською імперією 1878—1878 років позначилася на межах вілайєту, оскільки у 1881 році на виконання рішення берлінського конгресу Османська імперія поступилася містами Ульгюн, Бар і Подгориця на користь Чорногорії.

Цей вілайєт виконував важливе завдання захисту балканських волоіднь імперії з заходу. Для цьому було відновлено та зміцнено фортеці, особливо в Ішкодрі (Шкодері) на півночі, облаштовано міста уздовж Адріатичного узбережжя. Тут розташовувалися значні сухопутні війська.

У 1910—1911 роках частина вілайєту була охоплено Албанським повстанням, що вимагало утворення автономії шляхом створення Албанського вілайєту. Центральний уряд зрештою вимушений був поступитися. Але впровадити рішення не встиг, оскільки у 1912 році почалася Перша Балканська війна. З самого початку війни була чорногорськими військами було влаштовано облогу Шкодеру. Чорногорці декілька спробували штурмувати Шкодер, але не вдало. Велика Британія висунула ультиматум королівству Чорногорія зняти облогу зі Шкодера, чорногорці не поступились. 4 квітня 1913 року у Адріатичне море увійшла міжнародна ескадра і блокувала узбережжя Королівства Чорногорія. Але це вже не могло врятувати Шкодер. Незабаром місто капітулювало і 23 квітня 1913 османська залога його залишила. За рішення Лондонської конференції 1913 року вілайєт Ішкодра було розділено між Королівством Чорногорія та новоутвореним Князівством Албанія.

СтруктураРедагувати

У 1867—1877 роках складався з 3 санджаків: Ішкодра, Прізрен, Дебре. З 1878 року мав у складі 2 санджаки:

НаселенняРедагувати

У 1860—1880-х роках більшість населення становили албанці, втім точних відомостей немає. Відомо лише релігійний склад: 80 тис. — католики, 20 тис. — православні, 9,5 тис. — мусульмани. З огляду на це з 1880-х років здійснювала масштабна політика з ісламізації населення.

У 1912 році 94 тис. осіб становили албанці (80 тис. були мусульмани, 14 тис. — католиками), 70 тис. — серби (40 тис. — мусульмани, 30 тис. — православні), 10 тис. — арумуни (православні), 5 тис. — юдеї, 5 тис. — цигани-мусульмани, 1,2 тис. були турками.

ДжерелаРедагувати

  • Bayly Winder, Richard (1969). Near Eastern round table, 1967-68. New York: Near East Center and the Center for International Studies, New York University. p. 110
  • Vickers, Miranda (1999). The Albanians: a modern history. I.B.Tauris. pp. 77, 78. ISBN 978-1-86064-541-9.
  • De Godsdiensten op den Balkan.[недоступне посилання з червень 2019]