Вікіпедія

Чеченська Республіка Ічкерія

частково визнана держава, яка утворилася після розвалу СРСР на частині території Чечено-Інгушської АРСР
(Перенаправлено з Ічкерія)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чечня (значення).

Чече́нська Респу́бліка Ічке́рія, ЧРІ (чеч. Noxçiyn Pachhalq Noxçiyçö, Нохчийн Пачхьалкх Нохчийчоь; до 1993 — Чеченська Республіка Нохчійчо або Чеченська Республіка) — частково визнана держава, що існувала після розвалу СРСР на частині території Чечено-Інгуської АРСР. Фактично ЧРІ ліквідована російською владою 2000 року після Другої чеченської війни.

Частково визнана держава
Чеченська Республіка Ічкерія
чеч. Noxçiyn Pachhalq Noxçiyçö
Нохчийн Пачхьалкх Нохчийчоь

Прапор Герб
Девіз: (чеч. «Ӏ Marşo ya joƶalla!»)
(укр. «Свобода або смерть!»)
Гімн: Marşo ya Joƶalla!
Розташування Чечні
Столиця 1991-1996 Грозний

з 1996 Джохар-ГӀала
43°24′ пн. ш. 45°43′ сх. д.country H G O

Визнання країн ООН Україна Україна (з 2022)
Польща Польща
(розпізнавання триває) [1][2]
Офіційні мови чеченська мова
Форма правління змішана республіка (де-юре)
уряд у вигнанні (де-факто)
 - Голова Кабінету Міністрів Ахмед Закаєв
 - Голова Президії Уряду Ах'яд Ідігов
Незалежність від СССР 
 - часткова  
 - проголошено 8 червня 1991 
Площа
 - Загалом 17 300[3] км²
Населення
 - перепис 2022  1 516 387 осіб
 - Густота 93,77 осіб/км²
Валюта нахар,[4]
радянський карбованець, російський рубль[5] (Класифікація валют (ISO 4217))
Часовий пояс CET (UTC+3)
Домен -
Map

10 жовтня 2007 президент ЧРІ Доку Умаров оголосив про скасування ЧРІ й перетворення її на «Вілаєт Нохчійчо Імарату Кавказ», що призвело до конфлікту з представником ЧРІ у вигнанні Ахмедом Закаєвим. Російська влада називає лідерів ЧРІ терористами.

Проголошення суверенітету ЧРІ стало приводом затяжного військового конфлікту, основні баталії котрого припали на першу та другу чеченські війни між РФ і борцями за незалежність Чечні. Ці війни викликали зростання напруженості і військові конфлікти на всьому Північному Кавказу.

ІсторіяРедагувати

Головна категорія: Історія Чечні

До складу Російської імперії територія сучасної Чечні ввійшла 1859 року після 50-річної колоніальної війни. 1860 року за указом російського імператора Олександра ІІ у завойованих землях Північно-Східного Кавказу створили Терську область, до складу якої, зокрема, ввійшли Чеченський, Ічкерійський, Інгуський і Нагорний округи. У березні 1920 р. Терська область була розформована новою більшовицькою владою, а Чеченський (об'єднаний з Ічкерійським) і Інгуський (об'єднаний з Нагорним) округи стали самостійними територіальними утвореннями.

20 січня 1921 року Чечня й Інгушетія разом з Карачаєво-Черкесією, Кабардино-Балкарією і Північною Осетією ввійшли в новостворену Горську АРСР.

30 листопада 1922 року з Горської АРСР була виділена Чеченська автономна область, а 7 листопада 1924 року й сама Горська АРСР була ліквідована.

18 жовтня 2022 року Україна визнала Чечню як окуповану Росією і не визнає керівництво Рамзана Кадирова.[7][8]

Дипломатичне визнанняРедагувати

Чеченська Республіка Ічкерія визнана лише однією державою-членом ООН — Україною. 16 січня 2000 року було відкрито представництво Чеченської Республіки Ічкерія в частково визнаному Ісламському Еміраті Афганістан[9]. В 1997 році президент Росії Борис Єльцин підписав з президентом ЧРІ Асланом Масхадовим «Договір про мир і принципи відносин між РФ та ЧРІ». На території Грузії деякий час функціонувало представництво ЧРІ, що не мало легального статусу, оскільки Грузія не оформлювала правових документів з цього приводу ані з Росією, ані з Ічкерією[10]. Попри пропозиції легалізувати це представництво[11], незалежність ЧРІ так і не була визнана Грузією[12].

11 липня 2022 року народні депутати ВРУ Олексій Гончаренко та Муса Магомедов зареєстрували проєкт постанови про визнання державного суверенітету Чеченської Республіки Ічкерія[13]. 18 жовтня 2022 року ВРУ визнала державний суверенітет Чеченської Республіки Ічкерія.[14]

Державний та політичний устрійРедагувати

КонституціяРедагувати

Конституцію ЧРІ було прийнято парламентом республіки 2 березня 1992, що скасувало дію конституції Чечено-Інгушської АРСР 1978[15]. В 1996 та 1997 роках в неї вносилися зміни та доповнення.

Президент держави та віцепрезидентРедагувати

Головна категорія: Глави Чечні після 1991 року

Головою Чеченської Республіки Ічкерія був президент, якого обирають на загальних виборах терміном на 5 років. Президент був найвищою посадовою особою, верховним головнокомандувачем Збройними Силами, главою виконавчої влади, а також формував Кабінет міністрів (уряд) і Вищу Президентську Раду, призначав і звільняв керівників міністерств і відомств, надавав військові звання і державні нагороди, керував зовнішньою і внутрішньою політикою республіки[16]

Віцепрезидент ЧРІ був заступником і першим наступником президента, що заміняв останнього у разі тимчасової втрати працездатності або хвороби.[16] При президенті ЧРІ також було створено Адміністрацію Президента, Вищу Президентську Раду та Раду безпеки.[16].

ПрезидентиРедагувати

 
Президенти ЧРІ (зліва направо) — Зелімхан Яндарбієв, Джохар Дудаєв та Аслан Масхадов

Уряд (кабінет міністрів)Редагувати

Востаннє Кабінет міністрів було сформовано Парламентом ЧРІ на початку 1997.[16] Уряд очолював Глава Кабінету міністрів Аслан Масхадов.

Після того, як Доку Умаров оголосив себе аміром Імарату Кавказ (чим де-факто склав з себе обов'язки президента ЧРІ) вищою посадовою особою Ічкерії став прем'єр-міністр (голова уряду в екзилі) Ахмед Закаєв.

ПарламентРедагувати

Найвищим органом законодавчої влади був Парламент, склад якого обирали громадяни ЧРІ терміном на 5 років. Вибори проводили за мажоритарною системою.[16] Парламент затверджував Конституцію і закони, склад Кабінету міністрів, членів Конституційного, Верховного та Арбітражного суду, а також суддів міст і районів. Парламент також призначав Генерального прокурора і контролював роботу органів виконавчої влади.[16]

Судова системаРедагувати

З 1991 по 1996 роки в республіці зберігалася світська судова система, що залишилася ще з радянських часів. Навесні 1995 за указом Дудаєва в республіці вперше з'являються шаріатські суди, а з 1996 світські суди було офіційно скасовано і з 1997 їх повністю замінили шаріатські. Головним судовим органом був Верховний шаріатський суд Чеченської Республіки Ічкерія.[16]

Державна безпекаРедагувати

Спеціальна служба, відповідальна за безпеку і контррозвідку іменувалася Департаментом державної безпеки (ДДБ ЧРІ). Існувало також Міністерство шаріатського державної безпеки (МШГБ).

Збройні силиРедагувати

Докладніше: Збройні сили Чеченської Республіки Ічкерії

15 жовтня 2022 року були офіційно відроджені в Україні під час відбиття російського вторгнення урядом Ічкерії (в екзилі)[17].[18]

Законність і правопорядок в Чеченській Республіці ІчкеріяРедагувати

Місцеві органи самоврядуванняРедагувати

Після закінчення першої чеченської кампанії в серпні 1996, в ЧРІ відбулася зміна керівників місцевих органів влади: глав адміністрацій районів, міст і сіл. Прихильників проросійської адміністрації Докку Завгаєва було усунуто. Механізм зміни влади на місцях був досить простий: загін входив у місто чи село та оголошував про усунення представників проросійського уряду. Головою адміністрації призначали командира загону або когось із його родичів або прихильників. Так, у населених пунктах Шалі, Аргун, Ведено, Курчалой, Бамут, Зандак та деяких інших владу здійснювали безпосередньо польові командири загонів, виведених із Грозного в кінці серпня[16].

Правоохоронні органиРедагувати

Правоохоронними органами ЧРІ вважалися:[16]

  • Міністерство внутрішніх справ (МВС);
  • Національна служба безпеки (НСБ);
  • Генеральна прокуратура;
  • Антитерористичний центр при президенті ЧРІ;
  • Деякі спеціальні правоохоронні органи та підрозділи.

Критика правового устроюРедагувати

Поза тим, що де-юре Ічкерія була світською державою, їй закидали суперечність деяких законів щодо конституції, фактичне домінування шаріатських законів та правовий хаос. Зокрема начальник Управління з нагляду за виконанням законів на території Чечні Головного управління прокуратури РФ на Північному Кавказі Ігор Кисельов в інтерв'ю «Російській газеті» сказав таке: «У переважній більшості своїх положень [Кримінальний] кодекс суперечить навіть проголошеній Конституції Ічкерії. За цим документом, як покарання застосовують смертну кару шляхом відсікання голови, забивання камінням або таким же шляхом, яким злочинець позбавив життя свою жертву.»[19]

Відсутність правового порядку всередині республіки відзначав колишній міністр внутрішніх справ Ічкерії Казбек Махашев: «Фактично в республіці напередодні війни з Росією панував правовий хаос, владу захопили озброєні групи, чинний президент Аслан Масхадов не впливав на ситуацію. (…) За конституцією Ічкерія була світською республікою, а фактично насаджувалася шаріатська форма правління»[20]

Проголошення Кавказького емірату і ліквідація ЧРІРедагувати

 
Ахмед Закаєв; Прем’єр-міністр Ічкерії в екзилі, вірний союзник України перед обличчям російської агресії

6 жовтня 2007 самопроголошений президент ЧРІ Доку Умаров оголосив про скасування ЧРІ й проголосив утворення Кавказького Емірату. У своєму зверненні Умаров проголосив себе «аміром моджахедів Кавказу», «ватажком Джихаду», а також «єдиною законною владою на всіх територіях, де є моджахеди».[21] Через кілька днів він оформив свої рішення указами («Омранами») :

  • Омран № 1 «Про створення Імарату Кавказ»[22]
  • Омран № 4 «Про перетворення Чеченської Республіки Ічкерія в Вілайєт Нохчій-чо (Ічкерія) Імарату Кавказ»[23] 

Обидва омрани датовані 10 жовтня 2007 року.

При цьому він відрікся від «конституції» ЧРІ 1992 року — «закону Тагуті», у якому йшлося, що «Народ Чеченської Республіки Ічкерія є єдиним джерелом всієї влади в державі» і оголосив єдиним джерелом влади не народ, а Аллаха.[24].

Ці рішення призвели до розколу серед чеченського визвольного руху: Ахмед Закаєв оголосив себе «прем'єр-міністром Ічкерії» в результаті «телефонного голосування»[25], що призвело до «внутрішніх розслідувань»[26]; головою парламенту ЧРІ Закаєв оголосив Жаллоуді Сараляпова, зазначивши, що «21 з 41 обраних» «парламентаріїв» перебувають в Європі. У Європі існує і ще один альтернативний парламент Ічкерії, на чолі з Апті Шахгірієвим; цей парламент обрав прем'єр-міністром Ахмеда Хусіханова і порушив кримінальну справу проти закаєвского Сараляпова «за незаконну діяльність». Ситуація з парламентом Ічкерії є заплутаною[27], а Закаєву, на інформаційних сайтах Емірату Кавказ, повісили ярлик «Прем'єр Євроічкерії».

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ https://oc-media.org/ramzan-kadyrov-where-was-europe-when-we-fought-for-independence/
  2. ↑ https://www.themoscowtimes.com/2023/01/30/kadyrov-indignant-at-polish-pms-support-for-chechen-independence-a80088
  3. ↑ Демаркація кордону між Чечнею і Інгушетією досі не здійснена через не врегульовані територіальні суперечки. На картах Роскартографії кордон між Чечнею і Інгушетією не показаний.
  4. ↑ Передбачалося ввести Нахар як валюту ЧРІ, проте не зважаючи на те, що купюри були віддруковані за кордоном, така валюта так і не була введена в обіг.
  5. ↑ Де-факто мав в обігу на території ЧРІ
  6. ↑ Чеченська хроніка за всі віки. Архів оригіналу за 10 серпня 2009. Процитовано 2 березня 2010. 
  7. ↑ Чому Україна визнала Чечню окупованою Росією і чи означає це визнання незалежності Ічкерії?
  8. ↑ Україна визнала Ічкерію окупованою територією, щоб спонукати інші народи почати боротьбу з РФ — Веніславський
  9. ↑ Таліби визнали Чеченську республіку Ічкерія. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 29 березня 2018. 
  10. ↑ Шеварднадзе: Росія не проти того, що в Грузії працює представництво Чечні. Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 1 березня 2010. 
  11. ↑ Депутат парламенту Грузії запропонував легалізувати чеченська представництво. Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 1 березня 2010. 
  12. ↑ Грузия не збирається визнавати незалежність Чечні. 1 березня 2002 р., 15:10. Архів оригіналу за 26 серпня 2011. Процитовано 21 грудня 2009. 
  13. ↑ Картка законопроекту - Законотворчість. itd.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2022. 
  14. ↑ Верховна Рада визнала суверенітет Ічкерії. Главком | Glavcom (укр.). 18 жовтня 2022. Процитовано 18 жовтня 2022. 
  15. ↑ / constitution / index.shtml Конституція ЧРІ[недоступне посилання з серпня 2019]
  16. ↑ а б в г д е ж и к Чеченська Республіка Ічкерія. Політичний моніторинг. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 1 березня 2010. 
  17. ↑ Известный чеченский воин, полковник Абдул Хаким Ажиев возглавит командование ВС ЧРИ в составе ВСУ. site.ua (рос.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2022. Процитовано 16 жовтня 2022. 
  18. ↑ Закаєв: в Україні відновлюються збройні сили Чеченської Республіки Ічкерія
  19. ↑ Кровная месть отменяется [Архівовано 15 липня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
  20. ↑ Экс-лидеры так называемой Ичкерии признали ошибочность своей идеологии(рос.)
  21. ↑ 2007/11/21/54480.shtml Офіційний реліз заяви Аміра Докки Умарова про проголошення Кавказького Емірату[недоступне посилання з серпня 2019]
  22. ↑ Омран № 1 «Про створення Імарату Кавказ»[недоступне посилання з серпня 2019]
  23. ↑ http://www.kavkazcenter.com/russ/content/2007/12/10/54917.shtml [Архівовано 24 квітня 2013 у Wayback Machine.] Омра № 4 «О преобразовании Чеченской Республики Ичкерия в Вилайят Нохчийчоь (Ичкерия) Имарата Кавказ»]
  24. ↑ Амір Сейфулла про процес підготовки до проголошення Кавказького Емірату[недоступне посилання з серпня 2019]
  25. ↑ shtml Закаєв оголосив себе «прем'єр-міністром Ічкерії» в результаті «телефонного голосування»[недоступне посилання з серпня 2019]
  26. ↑ / 23/54516.shtml Справою Закаєва займуться спецслужби Кавказького Емірату[недоступне посилання з серпня 2019]
  27. ↑ http://www.kavkazcenter.info/russ/content/2007/ 11/26/54572.shtml. Архів оригіналу за 20 серпня 2010. Процитовано 1 березня 2010. 

ПосиланняРедагувати


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чеченська_Республіка_Ічкерія&oldid=38963325