Іто Сейя (яп. 伊藤 誠哉, Іто Сейя, 18831962) — японський міколог.

Іто Сейя
伊藤 誠哉
Народився 7 серпня 1883(1883-08-07)
Ніїґата, Японія
Помер 10 листопада 1962(1962-11-10) (79 років)
Саппоро, Японія
Країна  Японська імперія
 Японія
Діяльність ботанік, міколог
Галузь мікологія
Alma mater Тохокуський університет
Заклад Хоккайдоський університет
Нагороди
Систематик живої природи
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «S.Ito».
Персональна сторінка на сайті IPNI

Seiya Itō на Віківидах
Сторінка на Віківидах

Біографія ред.

Іто Сейя народився 7 серпня 1883 року в місті Ніїгата однойменної префектури. Навчався у Міябе Кінго на сільськогосподарському факультеті Університету Тохоку (нині — частина Університету Хоккайдо), у 1908 закінчив його зі ступенем бакалавра. Дисертація Іто називалася On the Uredineae of the Japanese Gramineae, була присвячена грибам-устоміцетам, які паразитують на злаках. У 1908 році він був призначений інструктором в департаменті ботаніки, у 1909 році став асистентом професора. У 1916 році Іто Сейя став професором сільськогосподарського факультету. У 1919 році став доктором сільського господарства. У 1945 році призначений президентом Університету Хоккайдо. У 1950 році Іто пішов на пенсію, в тому ж році став почесним професором Університету. Сейя Іто помер 10 листопада 1962 року в місті Саппоро.

Деякі наукові публікації ред.

  • Ito, S.; Imai, S. (1940). Fungi of the Bonin Islands. V. Transactions of the Sapporo Natural History Society 16: 120—138. (англ.)
  • Ito, S.; Murayama, D. (1949). [On the species of Uredinales in Japan and her adjacent areas]. Annals of the Phytopathological Society of Japan 13: 33-36. (яп.)
  • Ito, S. (1950). [Mycological flora of Japan. Basidiomycetes, 3, Uredinales-Pucciniaceae, Uredinales Imperfecti]. 435 pp., 454 figs. Japan, Tokyo. (яп.)

Епоніми ред.

На честь Іто Сейя названо вид грибів Isoachlya itoana Nagai, 1931.

Література ред.

  • Hiratsuka, N. (1963). Obituary: Dr. Seiya Ito. Mycopathologia. 20: 174. doi:10.1007/BF02054888.