Італійська Північна Африка

Італійська Північна Африка (італ. Africa Settentrionale Italiana) — сукупність територій і колоній під контролем Італії в Північній Африці з 1911 до Другої світової війни.

Africa Settentrionale Italiana
Італійська Північна Африка
Колонія
1911 – 1943
Прапор Герб
Прапор Герб
Італійській Північній Африці: історичні кордони на карті
Італійській Північній Африці: історичні кордони на карті
Італійська Північна Африка у листопаді 1942
Столиця Триполі
Мови арабська, італійська
Релігії іслам, католицизм
Державний устрій Колонія
Історія
 - Засновано 1911
 - Ліквідовано 1943
Попередник
Наступник
Османська імперія
Єгипетське королівство
Бейлік Туніс
Киренаїка
Єгипетське королівство
Феццан
Триполітанія
Бейлік Туніс

Історія Італійської Північної Африки має два етапи: 1911 — 1934, як Триполітанія і Киренаїка, і після 1934 року, як Італійська Лівія.

Італійський диктатор Беніто Муссоліні в 1939 році називав узбережжя Лівії Четвертим Берегом (Quarta Sponda) Італії: терен був об'єднаний з корінною Італією.

У 1940 — 1943 роках, під час Другої світової війни , Італія намагалася завоювати Єгипет і Туніс, щоб збільшити Італійську Північну Африку.

Військові досягнення країн осі в Північній Африці дозволили Італії претендувати на значну частину західного Єгипту: італійські фашисти намагались створити клієнтське Королівство Єгипет під італійським контролем 1941 — 1942 і опанувати Тунісом у 1942 — 1943.

Туніс став до складу четвертого берега в листопаді 1942 року.[1]Всі терени під владою Італії були захоплені англо-американськими військами у 1943 році, відповідно й Італійська північна Африка була скасована.

Примітки

ред.
  1. Knox, MacGregor (1986). Mussolini Unleashed, 1939-1941: Politics and Strategy in Fascist Italy's Last War. Cambridge University Press. с. 138. ISBN 0521338352.