Істрійський звукоряд

Істрійський звукоряд — звукоряд, відомий по народній музиці півострова Істрія і затоки Кварнер в Адріатичному морі. Цей звукоряд використаний в музичних жанрах канат і таранкан'є. У вокалі використовуються назалізація, варіація та імпровізація, дозвіл в унісон або октаву. Основні музичні інструменти — роженице, волинка, флейта, тамбуриця^[1]. Вперше звукоряд описав хорватський композитор Іван Матетич-Роньгов на початку двадцятого століття^[2]. Двоголосся на основі істрійського звукоряду ЮНЕСКО віднесено до шедеврів усної та нематеріальної спадщини людства.

Опис ред.

Партія рожениць (сопіле) відтворити

Звукоряд нерівномірно темперований^[2]^[3], приблизно може бути записаний як гексатоніка E-F-G-A♭-B♭-C♭ (див.: енгармонізм), перші шість ступенів восьмиступенного звукоряду від E. Може також розглядатися як фригійський лад зі зниженою 4-й, 5-й і 6-й ступенями (гептатоніка від E: E-F-G-A♭-B♭-C♭-D). При виконанні використовується двоголосся і фригійська каденція (від E: F і D переходять в D)^[4].

Хоча тони помітно відрізняються в різних прикладах і для різних інструментів^[3], звукоряд може розглядатися як похідний від натурального звукоряду: у ньому виділяється від семи до чотирнадцяти обертонів^[5].

У струнному квартеті фа-мінор Гайдна (соч. 20 № 5) можна почути подобу істрійського звукоряду^[2], але без його верхньої ноти^[6]. Inventiones ferales (1962) Уроша Крьока також в завуальованій формі використовує цей звукоряд^[7]. Ймовірно, звукоряд розглядали Тартіні і Барток. Кароль Пахор у 1950 році створив цикл Istrijanka, що складається з 15 п'єс і заснований на істрійському звукоряді^[5]. Також звукоряд ліг в основу Sinfonia da camera in modo istriano (1957) Данило Швари^[8].

Примітки ред.

↑ «Two-part singing and playing in the Istrian scale [Архівовано 24 листопада 2015 у Wayback Machine.]», UNESCO.org.
↑ ^а ^б ^в Thammy Evans, Rudolf Abraham (2013). Istria: Croatian Peninsula, Rijeka, Slovenian Adriatic, p.17. ISBN 978-1-84162-445-7.
↑ ^а ^б Marušić, Dario. "Reception of Istrian Musical Traditions [Архівовано 31 серпня 2020 у Wayback Machine.]", Musicology 7/2007 (VII) ("Reception of Istrian Musical Traditions [Архівовано 23 липня 2011 у Wayback Machine.]", doiSerbia).
↑ Hrvatske narodne pjesme i plesovi / Žganec, Vinko; Sremec, Nada. — Zagreb : Seljačka sloga, 1951. — С. 228.
↑ ^а ^б Ruland, Heiner (1992). Expanding Tonal Awareness, p.43. Rudolf Steiner. ISBN 978-1-85584-170-3. Described by Kathleen Schlesinger on the Greek aulos
↑ Van der Merwe, Peter (2005). Roots of the Classical, p.227. ISBN 978-0-19-816647-4.
↑ (2001). Muzikološki zbornik: Musicological annual, Volumes 37-39, p.86.
↑ Ray Robinson, Regina Chĺopicka, eds. (2003). Studies in Penderecki: Penderecki and the avant garde, p.137. ISBN 978-0-911009-11-8.

Додаткова література ред.

Bezić, Jerko. "Yugoslavia, Folk Music: Croatia", New Grove Dictionary 2:594.

Посилання ред.

"Two-part singing and playing in the Istrian scale [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.]" (UNESCO), YouTube.com.
"Few words about traditional Istrian Music and Dance [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.]", Istria from Smrikve.
"The folk music of Krk Island", Gold and Silver Dots.

[UNESCO-1] «Two-part singing and playing in the Istrian scale [Архівовано 24 листопада 2015 у Wayback Machine.]», UNESCO.org.

[EvansAbraham-2] а ^б ^в Thammy Evans, Rudolf Abraham (2013). Istria: Croatian Peninsula, Rijeka, Slovenian Adriatic, p.17. ISBN 978-1-84162-445-7.

[Dario2-3] а ^б Marušić, Dario. "Reception of Istrian Musical Traditions [Архівовано 31 серпня 2020 у Wayback Machine.]", Musicology 7/2007 (VII) ("Reception of Istrian Musical Traditions [Архівовано 23 липня 2011 у Wayback Machine.]", doiSerbia).

[Hrvatske-4] Hrvatske narodne pjesme i plesovi / Žganec, Vinko; Sremec, Nada. — Zagreb : Seljačka sloga, 1951. — С. 228.

[Ruland2-5] а ^б Ruland, Heiner (1992). Expanding Tonal Awareness, p.43. Rudolf Steiner. ISBN 978-1-85584-170-3. Described by Kathleen Schlesinger on the Greek aulos

[Roots-6] Van der Merwe, Peter (2005). Roots of the Classical, p.227. ISBN 978-0-19-816647-4.

[7] (2001). Muzikološki zbornik: Musicological annual, Volumes 37-39, p.86.

[8] Ray Robinson, Regina Chĺopicka, eds. (2003). Studies in Penderecki: Penderecki and the avant garde, p.137. ISBN 978-0-911009-11-8.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]