Історія української літератури

Izbornik page.jpg
Історія української літератури
Періодизація української літератури
Давньоукраїнська література (ХІ-XVIII ст.)
Нова українська література (XIX ст.)
Новітня українська література (кінець XIX—2-га пол. XX-го ст.)
Сучасна українська література (від кінця XX-го ст. до сьогодні)

Історія української літератури — історія літератури українською мовою.

Вивчає закономірності історико-літературного процесу, літературні жанри, течії, творчість окремих письменників, особливості їхнього стилю та значення художньої спадщини у розвитку української літератури.

Українська література має тисячолітню історію. Початки її належать до часів формування Київської Русі. Однак ще в передісторичну добу (до ІХ ст.) предки українців мали розвинену усну творчість.

Література РусіРедагувати

Першою визначною писемною пам'яткою Київської Русі є літопис «Повість минулих літ», який є не тільки джерелом історичних відомостей, а й хрестоматією епічних пісень, легенд та переказів епохи Київської Русі. Поетичним шедевром давньої літератури є «Слово о полку Ігоревім». Цей героїчний епос увібрав у себе найкращі зразки народної творчості того часу і став надбанням та гордістю всього слов'янського світу.

Нова українська літератураРедагувати

Наприкінці XVIII ст. бурлескно-травестійна поема Івана Котляревського «Енеїда» знаменувала появу новітньої літературної української мови і початок сучасної української літератури. Цей твір увібрав у себе перлини українського гумору, відобразив яскравий народний побут. Гумористичний і сатиричний тон творів Котляревського був підхоплений іншими письменниками, передусім членами т. зв. харківського гуртка (П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка). До харківського гуртка належав також Г. Квітка-Основ'яненко — основоположник української художньої прози, який перервав традицію використання української мови тільки в комічних жанрах.

Українська література в Підавстроугорській та Підпольській УкраїніРедагувати

Українська література в Підросійській УкраїніРедагувати

Період Російської імперіїРедагувати

Незважаючи на колоніальну політику російської імперської влади, утиски і заборони української культури (1863 р. — Валуєвський циркуляр, 1876 р. — Емський указ), українська література розвивалася і досягла значних успіхів.

У 1798 р. побачила світ поема «Енеїда» Івана Котляревського — саме з неї почалася українська література мова. Котляревський також написав п'єси українською мовою «Наталка-Полтавка» і «Москаль-чарівник».

На початку ХІХ століття українська література активно розвивається. В поезії тоді панував романтизм. Великий внесок у розвиток української літератури внесли поети так званої «Харківської школи романтиків»П. Гулак-Артемовський, М. Петренко, В. Забіла та ін. Перші прозові твори українською мовою написав Григорій Квітка-Основ'яненко («Маруся», «Конотопська відьма», «Салдацький патрет»).

Найвидатнішим українським літератором ХІХ століття був Тарас Григорович Шевченко — поет, художник, автор прозових і драматичних творів. У 1840 році побачила світ його збірка поезій «Кобзар».

Значний внесок в розвиток української літератури зробили Пантелеймон Куліш, Марко Вовчок, Іван Нечуй-Левицький, Борис Грінченко, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Володимир Винниченко, Спиридон Черкасенко, Архип Тесленко.

Період СРСРРедагувати

Після революції літературний процес відзначався особливим драматизмом і складністю в Україні, як і в усьому СРСР. З одного боку українська література у цей час переживала небачений розквіт. На багатій літературній палітрі співіснували різноманітні художні школи, стилі і напрями — від радикального пролеткультівства, теоретики якого пропагували створення «лабораторним шляхом» «чисто пролетарської культури» (В. Блакитний, Г. Михайличенко, М. Хвильовий) до футуризму (М. Семенко) і навіть неокласицизму, представники якого орієнтувалися на створення високого гармонійного мистецтва на основі освоєння класичних зразків світової літератури (група неокласиків на чолі з М. Зеровим).

У 19251928 роках відбулась «літературна дискусія» — публічне обговорення шляхів розвитку, ідейно-естетичної спрямованості та завдань нової української радянської літератури, місця і ролі письменника в суспільстві. Дискусія виникла через глибокі розходження у розумінні природи і мети художньої творчості серед українських письменників, ідейну і політичну конкуренцію літературних організацій.

Однак більшість представників цієї хвилі українського відродження загинули в часи Громадянської війни, голодомору 1932-33 року. та більшовицьких репресій 30-х років. У 1938—1954 року. було репресовано близько 240 українських письменників, хоча багато з них були прихильниками радянської влади, воювали за неї, відбулися як письменники вже після революції. Деякі з них були розстріляні, деякі так і померли в ув'язненні, доля деяких з них після арештів так і залишилася невідомою. Зазнавав арешту і визнаний радянською владою поет М. Рильський, 10 років провів у таборах за обвинуваченням в участі у міфічній Українській військовій організації Остап Вишня, були розстріляні Г. Косинка, М. Зеров, М. Куліш, Є. Плужник, М. Семенко. Покінчив життя самогубством М. Хвильовий, який намагався врятувати багатьох товаришів. Опинився під забороною і експериментальний театр «Березіль», а його керівник — всесвітньо відомий режисер Лесь Курбас — був арештований і розстріляний. Це покоління письменників в історії української літератури отримали власну назву — Розстріляне відродження.

Незважаючи на жорсткі рамки панівного у радянську добу стилю соціалістичного реалізму, українським письменникам вдалося творити літературу, яка не втратила своєї актуальності і сьогодні. Це, передусім, твори П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, О. Довженка, О. Гончара та інших.

Сучасна українська літератураРедагувати

Сучасна українська проза — українська література останніх десятиліть, створена сучасними письменниками.[1] У науковій літературі точно не зазначено, від якого моменту українську літературу слід вважати сучасною. Утім, під поняттям «сучасна українська література» найчастіше розуміють сукупність художніх творів, — написаних від часу здобуття Україною незалежності в 1991 році й дотепер. Таке розмежування зумовлене відмиранням після 1991 року загальнообов'язкового для митців СРСР стилю соціалістичного реалізму та скасуванням радянської цензури. Принципові зміни в українській літературі відбулися ще в роки Перебудови (1985) і особливо після Чорнобильської катастрофи (1986)[2]. Деякі дослідники вважають, що сучасна українська література починається від 1970-х років після покоління шістдесятників[3].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Новітня українська література // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 447.
  2. Тамара Гундорова. Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодерн. — Київ, Критика. — 2005.
  3. Даниленко, 2008, с. 6.

ДжерелаРедагувати

  • В. М. Лесин, О. С. Пулинець Словник літературознавчих термінів. «Радянська школа», Київ, 1971
  • http://litopys.org.ua/chyzh/chy02.htm [Архівовано 17 травня 2021 у Wayback Machine.]
  • Історія України / Керівник авт. Ю.Зайцев. Вид.2-ге зі змінами. //- Львів: Світ, 1998. — с 207 −212
  • Котляр М., Кульчицький С. Шляхами віків: Довідник з історії України// — К.: Україна,1993 — с 108—109.
  • Український самвидав: літературна критика та публіцистика (1960-і — початок 1970-х років): Монографія / О. Є. Обертас. — К. : Смолоскип, 2010. — 300 c.
  • Українська література в контексті соціокультурних перетворень ХХ століття: монографія / Т. Л. Шептицька ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — Київ: ВПЦ «Київ. ун-т», 2013. — 151 с.

ЛітератураРедагувати

Т. 1 : Давня і середня доба. – 1955. – 127, [2] c. (переглянути видання [Архівовано 18 жовтня 2020 у Wayback Machine.])
Т. 2 : Нова доба . – 1956. – 164, [2] c. (переглянути видання [Архівовано 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.])
  • Історія української літератури: у 12 т. / редкол. : Віталій Дончик (голова) [та ін.] ; Нац. акад наук України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — Київ: Наукова думка, 2013— . — ISBN 978-966-00-1299-8.
Т. 1 : Давня література (Х — перша половина ХVI ст.) / [Юрій Пелешенко та ін.] ; наук. ред. : Юрій Пелешенко, Микола Сулима ; передм. Миколи Жулинського. — 2013. — 838 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1357-5 (т. 1)
Т. 2 : Давня література (друга половина XVI—XVIII ст.) / [М. Сулима та ін.] ; наук. ред:. Віра Сулима, Микола Сулима. — 2014. — 838, [33] с. : іл. — ISBN 978-966-00-1358-2 (т. 2)
Т. 3 : Література ХІХ століття (1800-1830) / наук. ред. М.Бондар, Ю.Кузнецов ; редкол.: В. Дончик (голова) та ін. – К. : Наукова думка, 2016. – 747 с. – ISBN 978-966-00-1527-2 (т. 3)
Т. 4 : Тарас Шевченко / І. М. Дзюба; ред.: М. Г. Жулинський. — 2014. — 781, [48] c. — ISBN 978-966-00-1436-7 (т. 4)
  • Історія української літератури ХІ — XVIII ст. : навч. посіб. / П. В. Білоус. — К. : Акад., 2009. — 424 c. — (Альма-матер). — Бібліогр.: с. 416—423.
  • Історія української літератури кінця XVIII — 60-x років XIX століття: підручник / Л. М. Задорожна; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — 2-ге вид., переробл. та доповн. — К., 2008. — 479 c. — Бібліогр.: 87 назв.
  • Історія української літератури ХІХ ст. : Підруч. для студ. філол. спец. вищ. навч. закл.: У 2-х кн. Кн. 1 / М. Г. Жулинський, М. П. Бондар, О. І. Гончар, Б. А. Деркач, Ю. О. Івакін, І. В. Лімборський, Л. З. Мороз, Є. К. Нахлік, В. Л. Смілянська, П. М. Федченко. — К. : Либідь, 2005. — 656 c. — Бібліогр.: с. 627—639.
  • Історія української літератури ХIХ століття: Підруч. для студ. філол. спец. ВНЗ: У 2-х кн. Кн. 2 / М. Г. Жулинський, М. П. Бондар, Т. І. Гундорова, Л. О. Гаєвська, М. П. Кодак. — К. : Либідь, 2006. — 711 c. — Бібліогр.: с. 686—698.
  • Історія української літератури : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Михайло Возняк ; [упоряд., передм. М. Гнатюка]. - 2-ге вид., випр. - Львів : Світ, 2012. - 872 с. : рис., табл. - ISBN 978-966-603-554-0
  • Історія української літератури ХХ - поч. ХХІ ст. : навч. посіб. : у 3 т. / за ред. д-ра філол. наук, проф. В. І. Кузьменка. - К. : Академвидав, 2013 . - (Альма-матер). - ISBN 978-966-8226-89-2 (серія). - ISBN 978-617-572-065-3.
Т. 1 / [Кузьменко В. І. та ін.]. - 2013. - 588 с. - ISBN 978-617-572-066-0 (Т. 1)
Т. 2 / [Кузьменко В. І. та ін.]. - 2014. - 532 с. - ISBN 978-617-572-081-3 (Т. 2)
Т. 3 / [Кузьменко В. І. та ін.]. - 2017. - 544 с. - ISBN 978-966-580-507-6 (Т. 3)
  • Муза Роксоланська: Українська література XVI - XVIII століть : У 2 кн. Кн. 1. Ренесанс. Раннє бароко / Валерій Шевчук ; [гол. ред. С. Головко]. - К. : Либідь, 2004. - 398 с. : ілюстр. - Бібліогр. в підрядк. прим. - ISBN 966-06-0354-1
  • Муза Роксоланська: Українська література XVI - XVIII століть : У 2 кн. Кн. 2. Розвинене бароко. Пізнє бароко / Валерій Шевчук ; [Голов. ред. С. Головко]. - К. : Либідь, 2005. - 726 с. : ілюстр. - Бібліогр. в підрядк. прим. - ISBN 966-06-0355-Х
  • Українська література XX століття: моногр. / Микола Ткачук. — Тернопіль: Медобори, 2014. — 608 с.
  • Українське літературне бароко / Д. Чижевський ; передм. О. Мишанич ; НАН України. Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка. - К. : Обереги, 2003. - 575 с. - (Київська б-ка давнього укр. письменства. Студії ; т. 4). - ISBN 966-513-051-Х