Відкрити головне меню

Стаття Історія Нью-Йорка подає огляд історії міста Нью-Йорка, що у штаті Нью-Йорк, США.

Місто Нью-Йорк
Населення [1]
1790 33,131
1800 60,515
1810 96,373
1820 123,706
1830 202,589
1840 312,710
1850 515,547
1860 813,669
1870 942,292
1880 1,206,299
1890 1,515,301
1900 3,437,202
1910 4,766,883
1920 5,620,048
1930 6,930,446
1940 7,454,995
1950 7,891,957
1960 7,781,984
1970 7,894,862
1980 7,071,639
1990 7,322,564
2000 8,008,278
Населення місто Нью Йорк
з округами перед 1898 консолідації
1790 49,000
1800 79,200
1830 242,300
1850 696,100
1880 1,912,000

Історія міста Нью-Йорк (до 1664)Редагувати

До європейців на цій території були поселення корінних жителів індійців — племен ленапе, алгонкенів та ірокезів. Італійський мореплавець Джованні да Верразано, який назвав це місце Нувель Анґоулеемь (фр. Nouvelle-Angoulême), доплив до затоки Нью-Йорку 1524 році, але колонію не було засновано. Справжня історія міста починається з голландських пошуків швидкого шляху до Азії. Генрі Гудзон (англ. Henry Hudson), англієць на службі Голландської Ост-Індської компанії (англ. Dutch East India Company), який шукав вихід до Тихого океану, у 1609 році знову досяг затоки Нью-Йорку й проплив на північ по річці Гудзон до майбутнього міста Олбані, зокрема уздовж Манхеттена. З поверненням до Нідерландів були зроблені висновки Ост-Індійською компанією, що місце ідеально підходить для будівництва першої голландської колонії в Америці.

Перше європейське поселення з'явилося по південній стороні Мангеттену вже в 1613 р. У 1626 поселення перейменували на Новий Амстердам (англ. New Amsterdam).

1643 року Новий Амстердам під керівництвом Віллема Кіфта (англ. Willem Kieft) почав війну проти американських індійців. Під час Павонійської різні (англ. Pavonia Massacre) було вбито 80 корінних жителів. 29 січня 1645 р. війна Кіефта (англ. Kieft's War) закінчилася перемогою колонізаторів.

27 травня 1647 р. Пітер Стуевесант став головою Нового Амстердаму. Колонія отримала власне самоврядування 1652 року та сформувалася як місто у 1653. 1664 року англійці завойовували Новий Амстердам і перейменували край на Нью-Йорк на честь короля Англії — Джеймса ІІ (англ. James II of England або Duke of York and Albany).

У 1673 Голландія знов здобула місто і назвала його Новий Оранж (англ. New Orange).

Велика Британія та Американська Революція (1665—1783)Редагувати

Яків ІІ Король Англії, у приблизно 1680 наказав форматувати королівські колонії у Нью-Йорк, Нью-Джерсі, і Домініон Нової Англії. Місто Нью-Йорк було столицею. Повстання під Джайкопом Лейслером назвали Повстання Лейслери у Ловер Нью-Йорк із 1689 до 1691. У 1691 Басиль ІІІ Король Англії посилав вояків скінчати повстання.

Георгій ІІ Король Англії заснував Колумбійський університет в мангеттен у 1754 році як Королівський Коледж. В 1784 році, після Американської революції оригінальна назва «Королівський Коледж» була змінена на Колумбійськй Коледж, у патриотичному дусі того часу.

Під час Американської Війни за Незалежность (1775 до 1783) декілька боїв сталося в місті Нью-Йорк. Найбільшим боєм під час війни назвали Бій Лонґ Іланда, відбувся у місті Нью-Йорк. Велика Британія стримувала місто Нью-Йорк майже протягом всієї війни. 25 листопада 1783 Джордж Вашингтон після війни повернув місто Нью-Йорк.

Федеральний та ранній американський період (1784—1854)Редагувати

 
1660 р., Новий Амстердам

Місто Нью-Йорк стало першою столицею США 13го вересня 1788 року. 30го квітня 1789го Джордж Вашингтон (перший президент США) був урочисто інавгурований у Федерал Холі на Уол Стріт, Мангеттен. У 1790 столиця США переїхала до Філадельфії.

Нью-Йорк зростав як економічний центр, завдяки політиці Олександра Гамільтона (він був першим Державним секретарем скарбниці) та відкриттю каналу Ері у 1788 році.

Після Американської війни за Незалежність декілька тисяч людей переїхали із Нової Англії до Нью-Йорка. У 1820році населення міста на 95 відсотків складалося з уродженців Америки. В 1800—1840х роках сила та фінансове забезпечення Нью-Йорку зростали.

Імміграція з Ірландії 1840—1850 років почалася з економічних причин. Великий голод в Ірландії змусив мільйони людей переїхати до Нью-Йорка.

ЛітератураРедагувати

  • Archdeacon, Thomas J. New York City, 1664—1710: Conquest and Change (1976)
  • Burrows, Edwin G. & Wallace, Mike. Gotham: A History of New York City to 1898. New York: Oxford University Press, 1999. ISBN 0-19-511634-8
  • Caro, Robert. The Power Broker: Robert Moses and the Fall of New York. (1973) excerpt and text search
  • Jackson, Kenneth T. (ed.), The Encyclopedia of New York City. New Haven: Yale University Press, 1995. ISBN 0-300-05536-6
  • Jackson, Kenneth T. and Roberts, Sam (eds.) The Almanac of New York City (2008)
  • Greene, Evarts Boutelle et all, American Population before the Federal Census of 1790, 1993, ISBN 0-8063-1377-3
  • Kessner, Thomas. Fiorello H. LaGuardia and the Making of Modern New York (1989) the most detailed standard scholarly biography
  • Siegel, Fred and Siegel, Harry. The Prince of the City: Giuliani, New York and the Genius of American Life (2005), analytical academic study excerpt and text search
  • Slayton, Robert A. Empire Statesman: The Rise and Redemption of Al Smith, (2001), 480pp, the standard scholarly biography; excerpt and text search