Відкрити головне меню


Істаксі́ватль, або Іштаксі́ватль (ісп. Iztaccíhuatl; науатль МФА[iʃtakˈsiwatɬ]: іштак — білий і сіватль — Біла жінка) — третя за висотою вершина Мексики (після вулканів Орісаба, 5636 м, і Попокатепетль, 5426 м). У побуті гору називають просто Іста.

Істаксіватль
ісп. Iztaccíhuatl
Вулкан в 2004 році
Вулкан в 2004 році

19°10′45″ пн. ш. 98°38′36″ зх. д. / 19.17916666669477976° пн. ш. 98.64333333336078624° зх. д. / 19.17916666669477976; -98.64333333336078624Координати: 19°10′45″ пн. ш. 98°38′36″ зх. д. / 19.17916666669477976° пн. ш. 98.64333333336078624° зх. д. / 19.17916666669477976; -98.64333333336078624
Країна Flag of Mexico.svg Мексика
Регіон Мехіко
Пуебла
Система Кордильєри
Тип стратовулкан
матеріал Андезит
Висота 5230 м[1]
Висота відносна 1540 м   3680 м[2]
(3690 м)
Ізоляція 17,2км → Попокатепетль (5426 м)[2]
Вік Голоцен
Список
Виверження невідоме
Перше сходження 1889 р., James de Salis
Ідентифікатори і посилання
Global Volcanism Program 341082
Peakbagger.com 8033
Peakware 122
GeoNames, Global Geosites 3526659
Істаксіватль. Карта розташування: Мексика
Істаксіватль
Істаксіватль
Істаксіватль (Мексика)
Мехіко
Істаксіватль
Істаксіватль
Істаксіватль (Мехіко (штат)|Мехіко)
Істаксіватль у Вікісховищі?

Вулкан має чотири вершини, найвища з яких Печо (ісп. el pecho — «груди») піднімається до 5230 м н.р.м. Із заходу і сходу силуети цих вершин нагадують голову, груди, коліна і ступні сплячої жіночої фігури. Іштаксіватль знаходиться в 70 км на південний схід від Мехіко, і її вкриту снігом вершину можна бачити з міста. У зв'язку з близькістю до столиці (спочатку імперії ацтеків, а тепер сучасної Мексики), образ вулкана відображений в багатьох літературних і художніх творах.

Перше сходження на Іштаксіватль в сучасній історії було здійснено в 1889 р. Археологічні знахідки вказують на те, що ацтеки і представники більш ранніх цивілізацій також сходили на вулкан.

Зміст

Легенда про Попокатепетль і ІштаксіватльРедагувати

В міфології ацтеків і їхніх попередників існує багато легенд про утворення вулканів Іста і Попо. За однією з них, принцеса Іштаксіватль покохала одного з воїнів батька. Батько відіслал її коханого на війну в Оахаку, пообіцявши йому свою дочку в дружини після повернення з перемогою (батько був впевнений, що той не повернеться). В відсутність Попокатепетля один з прихильників принцеси сказав їй, що її коханий загинув у бою і умовив її вийти заміж за нього. Наперекір долі Попокатепетль повернувся з перемогою. Іштаксіватль, яка до цього часу була віддана іншому, покінчила з собою. Не переживши втрати, Попокатепетль теж покінчив з собою. Здивовані силою їхнього кохання боги перетворили коханих на дві гори, що стоять по сусідству, щоб вони навіки змогли бути поруч один з одним.

Вулкан Іштаксіватль називають «Біла жінка» або «Спляча жінка» тому, що він нагадує жінку, що спить на спині, а й тому, що він часто вкритий снігом. Вулкан Попокатепетль стоїть неподалік, охороняючи її сон і приховуючи свою лють, яка, тим не менш, виривається при періодичних виверженнях. Іштаксіватль поряд з вулканом Попокатепетль згадується в романі Веніаміна Каверіна «Два капітани».

Див. такожРедагувати

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Iztaccíhuatl. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Процитовано 11-09-2017.  (англ.)
  2. а б Volcán Iztaccíhuatl, Mexico. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 11-09-2017. 

ПосиланняРедагувати