Відкрити головне меню

Іван Ісленьєв
Народився 18 березня 1738(1738-03-18)
Помер 22 лютого 1784(1784-02-22) (45 років)
Місце проживання Санкт-Петербург
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність росіянин
Діяльність мандрівник-дослідник, астроном
Сфера інтересів геодезія, астрономія
Заклад Санкт-Петербурзька академія наук
Рід Q4204062?

Іван Іванович Ісленьєв (18 березня 1738(17380318) — 22 лютого 1784) — російський астроном та геодезист, ад'юнкт Географічного департаменту Санкт-Петербузької Академії Наук.

ЖиттєписРедагувати

Народився 18 березня 1738[1] році в старовинній родині. Його дід Степан Іванович Ісленьєв та батько Іван Степанович були в XVІІ столітті воєводами. Був вихованцем Санкт-Петербурзької академії наук. В Літопису Російської академії наук є згадка, що 25-го грудня Іван Ісленьєв проходив іспит з геодезії та морської справи. Відомо, що Ісленьєв був співробітником Географічного департаменту Імператорської академії наук за спеціальностями — геодезія та астрономія.

22 жовтня 1767 на засіданні в Академії вирішили організувати 8 експедицій для спостереження проходження Венери по диску Сонця, яке мало відбутися в 1769 році. У 1768 році був відправлений в Якутськ для спостереження проходу Венери по диску Сонця. В 1769—1772 капітан геодезії Ісленьєв спільно з ад'ютантом Географічного департаменту Ф. Чорним проводив астрономічні дослідження в Сибіру (до Якутська), займалися збором географічних і природно-історичних відомостей. Справили інструментально-математичне визначення координат Барнаула, Змеіногорська, Коливань, Усть-Каменогорськ, Семипалатинська, основних рудників і басейнів рр. Алеа, Ульбі, Іртиша[2]; представили шляхові журнали, карти, плани, таблиці, листові замальовки. Звіт Ісленьєва з'явився окремо: «Спостереження з нагоди проходження Венери по сонцю, в Якуцькі встановлені etc.» (СПб., 1769) і в «Коментарях» Академії наук (т. XIV, 1770).

У червні 1770 Ісленьєв надсилає до Академії журнал з метеорологічними і астрономічними спостереженнями. Румовський Степан Якович в цей час представляє в Академії роботи Ісленьєва по визначенню широт і довгот сибірських місцевостей, зроблені ним у 1770 році. У березні 1772 в «Літопису» значиться рапорт Ісленьєва з Ізмаїла. У жовтні 1772 Ісленьєв повідомляє Академії обчислені їм координати Бухареста, Браїли, Фокшани і Ясс. Потім він їде в Кременчук, Бессарабію, Волощину і Молдову. 10 березня 1774 року в Академії представлений журнал астрономічних і метеорологічних спостережень майора Івана Ісленьєва за 1773 в Києві. Роботи Ісленьєва з геодезії та астрономії численні і різноманітні. Він склав ряд карт для нового Атласу за методикою Михайла Ломоносова, які вперше спиралися на комплекс точних астрономічних і математичних вимірів. Склав перший каталог подвійних зірок, займався збором географічних і природно-історичних відомостей. Автор «Генеральная карта Азовской губернии с ее уездами, сочиненная И.Исленьевым, 1782 г.»[3]

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

Література та джерелаРедагувати

  • Брокгауз-Ефрон. Энциклопедический словарь. Т 13, СПБ, 1894, стр. 393—394.
  • Гнучева В. Ф. Географический департамент Академии наук XV11 века. М.:Л., Изд-во Академии наук, 1946. С. 442.
  • Летопись Российской академии наук Т. 1. 1724—1802 гг. — СПб.: Наука, 2000. С. 994.
  • Боровой С. Я. Хаджибей в 60-х гг. 18 в. в свете новых материалов. — Записки Одесского археологического общества, 1967 г., т. 2, с. 130—136.
  • Гнучёва В. Ф. Географический департамент Академии наук XVIII века. М.; Л., 1946. С.91-98, 249—250, 446.
  • ПФА РАН. Р-2. Оп.1. N100. Журнал с прокладками реки Иртыша господина Исленьева.
  • P.I. COCCA ІСТОРІЯ КАРТОГРАФУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ. Від найдавніших часів до 1920 р. Короткий нарис. КИЇВ. — НАУКОВА ДУМКА-2000. ISBN 966-00-0606-3.
  • Islenieff, Johann. Observationes occasione Transitus Veneris per discum Solis anno 1768 en 1709 in urbe Iakutsk institutae \\ Novi Commentarii Academiae Scientiarum Imperialis Pe-tropolitanae. — Petropolis, 1770. — T . 14 (1769), Pt. 2.- C. 268—320.