Відкрити головне меню

Іскрицький Михайло Андрійович (18 червня 1873(18730618) — 10 березня 1931(19310310)) — громадсько—політичний діяч Російської імперії українського походження. Далекий родич Гетьманів України Данила Апостола та Павла Тетері.

Іскрицький Михайло Андрійович
Михаи́л Андре́евич Искрицкий
Mikhail A. Iskritsky.jpeg
Народився 18 червня 1873(1873-06-18)
Чернігів
Помер 10 березня 1931(1931-03-10) (57 років)
м. Марсель, Франція
Громадянство Російська імперія
Діяльність політик
Alma mater Училище правознавства
Посада Депутат Державної думи Російської імперії[d]
Автограф Mikhail Iskritsky's signature.jpeg
Нагороди
Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня

ЖиттєписРедагувати

Походив з козацько-старшинського роду Іскрицьких із Гетьманщини, відомого ще від XVII ст. На початку XX ст. володів маєтками у Стародубському та Суразькому повітах колишнього Стародубського полку Гетьманщини.

Після закінчення Імператорського училища правознавства в 1895 році, вступив на службу по міністерству юстиції в округ Віленської судової палати, де обіймав посади секретаря окружного суду і судового слідчого.

У 1898 році оселився в родовому маєтку і присвятив себе веденню господарства та громадській діяльності. Обирався предводителем дворянства Суразького повіту (1898–1917) та почесним мировим суддею Суразького повіту (з 1898). Мав чин дійсного статського радника (1914).

У лютому 1907 року був обраний членом II Державної думи від Чернігівської губернії. Входив до групи мирного оновлення, був членом комісій по складанню Наказу про свободу совісті. У жовтні того ж року був обраний до Державної думи III скликання. Входив до фракції октябристів, був товаришем секретаря Думи. Був членом комісій з місцевого самоврядування, а також доповідачем земельної комісії та секретарем комісії з Наказу.

У 1919 році емігрував до Франції. У 1920 році виступав з доповіддю на нараді колишніх членів Державної думи в Парижі, через рік проводив збори тимчасового бюро Російського парламентського комітету. Був обраний першим головою Російського емігрантського комітету, був особливим уповноваженим Російського товариства Червоного Хреста та головою РОКК в Марселі.

Помер в 1931 році в Марселі.

РодинаРедагувати

Був одружений з княжною Анастасією Петрівною Шаховською (1881–1968), дочкою члена Державної думи від Тульської губернії князя Петра Івановича Шаховського.

НагородиРедагувати

  • Орден Святого Станіслава 2-го ст. (1902);
  • Орден Святої Анни 2-й ст. (1905);
  • Орден Святого Володимира 4-го ст. (1908).
  • медаль «В пам'ять 300-річчя царювання дому Романових» (1913)

ПосиланняРедагувати

  • Список гражданским чинам четвёртого класса на 1915 год. — Пг., 1915. — С. 2546. рос. 
  • Пашенный Н. Л. Императорское Училище Правоведения и Правоведы в годы мира, войны и смуты. — Мадрид, 1967. рос. 
  • Государственная дума Российской империи: 1906–1917. — Москва: РОССПЭН, 2008.рос. 
  • Мнухин Л., Авриль М., Лосская В. Российское зарубежье во Франции 1919–2000. . Москва, 2008.рос. 
  • Боиович М. М. Члены Государственной думы (Портреты и биографии). Второй созыв. М, 1907. — С. 398. (рос.)