Ісаєв Леонід Олексійович

політик, к. т. н., народний депутат України IV—VI скликань

Ісаєв Леонід Олексійович (17 квітня 1937(19370417), м. Дергачі Харківської області — 9 січня 2019) — український політик, кандидат технічних наук, народний депутат України IV—VI скликань.

Ісаєв Леонід Олексійович
Народився 17 квітня 1937(1937-04-17)
Деркачі, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Помер 9 січня 2019(2019-01-09) (81 рік)
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Alma mater Український державний університет залізничного транспорту
Науковий ступінь кандидат технічних наук
Знання мов українська і російська
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України[2] і Народний депутат України[3]
Партія КПРС і Партія регіонів
Нагороди
орден «За заслуги» II ступеня Орден «За заслуги» III ступеня
Почесна грамота Кабінету Міністрів України Заслужений працівник транспорту України

ОсвітаРедагувати

В 1968 році закінчив Харківський інститут інженерів залізничного транспорту за спеціальністю інженер-механік, напрямок «Тепловози та тепловозне господарство».

Політична діяльністьРедагувати

Народний депутат України 6-го скликання з червня 2010 до грудня 2012 від Партії регіонів, № 218 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з червня 2010). Член Комітету з питань соціальної політики та праці.

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до листопада 2007 від Партії регіонів, № 131 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член Комітету з питань транспорту і зв'язку (з липня 2006), член фракції Партії регіонів (з травня 2006).

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006, виборчій округ № 169, Харківська область, висунутий Блоком «За єдину Україну!». «За» 23.43 %, 28 суперників. На час виборів: начальник Харківського метрополітену, член Партії регіонів. Член фракції «Єдина Україна» (травень — червень 2002), член групи «Європейський вибір» (червень 2002 — листопад 2003), член фракції «Регіони України» (листопад 2003 — вересень 2005), член фракції Партії регіонів «Регіони України» (з вересня 2005). Член Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку (з червня 2002).

Професійна діяльністьРедагувати

  • 19551956 — слюсар турбінного заводу, м. Харків.
  • 19561960 — служба в армії.
  • 19601961 — курсант технічної школи, м. Білгород.
  • 19611972 — помічник машиніста, машиніст, машиніст-інструктор, секретар цехової парторганізації депо «Октябрь» Південної залізниці, м. Харків.
  • 19721974 — старший ревізор служби локомотивного господарства, начальник відділу воєнізованої охорони Південної залізниці, м. Харків.
  • 19741983 — інструктор відділу транспорту і зв'язку Харківського обкому КПУ, другий секретар Ленінського райкому КПУ м. Харкова.
  • 19831984 — заступник начальника — дорожній ревізор з безпеки руху на Південній залізниці, м. Харків.
  • 19842002 — начальник ДП «Харківський метрополітен».

Довірена особа кандидата на пост Президента України Віктора Януковича в ТВО № 171 (20042005)[4]; член Політради Партії регіонів.

Знак «Почесний залізничник» (1986). Заслужений працівник транспорту України (1996)[5]. Почесний працівник транспорту України (2002). Почесний громадянин міста Харкова (2000). Орден «За заслуги» III (травень 1997)[6], II ступенів (2004). Почесна грамота Кабінету Міністрів України (грудень 2003)[7]. Почесна грамота ВР України (грудень 2005).

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати