Відкрити головне меню

Ірма Хелена Гогенлое-Лангенбурзька (нім. Irma Helene zu Hohenlohe-Langenburg), (нар. 4 липня 1902 — пом. 8 березня 1986) — принцеса Гогенлое-Лангенбурзька з роду Гогенлое, донька князя Гогенлое-Лангенбургу Ернста II та британської принцеси Александри Саксен-Кобург-Готської. Член НСДАП від 1937 року.

Ірма Гогенлое-Лангенбурзька
нім. Irma zu Hohenlohe-Langenburg
Children of Ernst II and Alexandra of Hohenlohe-Langenburg 1916.jpg
Ірма (крайня справа) із братом та сестрами, світлина Едуарда Уленгута, 15 лютого 1916
Ім'я при народженні Ірма Хелена
Народилася 4 липня 1902(1902-07-04)
Лангенбург, Королівство Вюртемберг, Німецька імперія
Померла 8 березня 1986(1986-03-08) (83 роки)
Гайльбронн, Баден-Вюртемберг, ФРН
Поховання Родинний цвинтар Лангенбургу
Місце проживання Замок Лангенбург
Титул принцеса Гогенлое-Лангенбурзька
Посада директорка Інституту дихання та релаксації в Гайльбронні
Партія НСДАП
Рід Гогенлое-Лангенбурги
Батько Ернст II
Мати Александра Саксен-Кобург-Готська
Брати, сестри  • Готтфрід і Марія Меліта Гогенлое-Лангенбурзька
У шлюбі з не було
Діти не було

Зміст

БіографіяРедагувати

Ірма народилася 4 липня 1902 року у замку Лангенбург. Вона була четвертою дитиною та третьою донькою принца Гогенлое-Лангенбурзького Ернста та його дружини Александри Саксен-Кобург-Готської. Дівчинка мала старшого брата Готтфріда та сестер Марію Меліту та Александру. Батько в цей час виконував функції регента Саксен-Кобург-Готи. Головою родини був дід Герман, генерал-губернатор Ельзас-Лотарингії.

 
Ірма із матір'ю, 1906

У 1905 сімейство повернулося з Готи до замку Лангенбург остаточно. Проте Ернст у справах періодично жив у Берліні, а родина проводила час на фермі Марії Саксен-Кобург-Готської та маєтку на півдні Франції. Часто навідували сестер Александри в Румунії, Іспанії та Росії. У 1913 батько успадкував титул князя Гогенлое-Лангенбурзького.

Виховання дітей було покладене на наставників та гувернанток, які переважно були британцями. В родині Ірму кликали «Бебі».

У 1916 році Марія Меліта взяла шлюб із принцом Шлезвіг-Гольштейнським. Ірма та Александра залишилися незаміжніми і стали компаньонками батьків. Разом із ними вони продовжили мешкати у замку Лангенбург. Зрідка проводили літні місяці у палаці Васкерхайм.

Ірма разом із матір'ю вступила до лав НСДАП[1] у 1937 році.

Наприкінці 1930-х матір часто хворіла і пішла з життя навесні 1942 року, батька не стало у грудні 1950 року. Замок надалі став резиденцією брата Готтфріда, який мав власну родину, і принцеси проводили там все менше часу. Александра більшість часу проводила у Санлукар-де-Баррамеда разом з тіткою Беатрісою. Ірма, хоча і навідувала там родичів, віддавала перевагу німецькому містечку Гайльбронн.

Принцеса проявляла великий інтерес до аспектів здоров'я та харчування, що дозволило їй у середині 1950-х років заснувати реформаторський Інститут дихання та релаксації, який вона і очолила.[2]

Померла 8 березня 1986 року у Гайльбронні, переживши всіх братів та сестер. Похована на родинному цвинтарі Лангенбургу поруч із батьком.[3]

ТитулРедагувати

4 липня 19028 березня 1981 — Її Світлість Принцеса Ірма Гогенлое-Лангенбурзька.

ГенеалогіяРедагувати

Ернст I
 
 
Феодора Лейнінгенська
 
 
Вільгельм Баденський
 
 
Єлизавета Александріна Вюртемберзька
 
 
Альберт Саксен-Кобург-Готський
 
 
Королева Вікторія
 
 
Олександр II
 
 
Марія Олександрівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Герман
 
 
 
 
 
 
Леопольдіна Баденська
 
 
 
 
 
 
Альфред Едінбурзький
 
 
 
 
 
 
Марія Олександрівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ернст II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Александра Саксен-Кобург-Готська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ірма
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Інститут досліджень дворянства [1] (нім.)
  2. Державний архів Баден-Вюртембергу. Біографія Ірми та Александри Гогенлое-Лангенбурзьких [2] (нім.)
  3. Родинний цвинтар у Лангенбурзі [3] Архівовано 3 May 2017[Дата не збігається] у Wayback Machine. (англ.)

ПосиланняРедагувати