Ірина Георгієва Бокова (болг. Ирина Георгиева Бокова; нар. 12 липня 1952(19520712), Софія, Болгарія) — болгарський політик, член Болгарської соціалістичної партії, колишня член Болгарської комуністичної партії, дипломатка, Генеральний директор ЮНЕСКО з 15 листопада 2009 до 13 жовтня 2017 (переобрана на другий термін 2013 року).

Ірина Бокова
болг. Ирина Георгиева Бокова
Народилася 12 липня 1952(1952-07-12)[1][2][…] (71 рік)
Софія, Болгарія[4]
Країна  Болгарія
Діяльність дипломат, політична діячка, учасниця міжнародних форумів
Галузь політика і дипломатія
Alma mater Московський державний інститут міжнародних відносин, Гарвардський інститут державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді і First English Language Schoold
Вчене звання Q124728452?
Знання мов болгарська
Заклад ЮНЕСКО[5]
Членство ПАРЄ, Європейська академія[6] і Американська академія мистецтв і наук
Посада Список міністрів закордонних справ Болгарії, Генеральний директор ЮНЕСКОd, посол Болгаріїd, Спеціальний гість Парламентської асамблеї Ради Європиd, адміністратор[d], депутат Народних зборів Болгарії[d][4] і депутат Народних зборів Болгарії[d]
Партія БСП
Автограф
Нагороди
Сайт irinabokova.com

Ірину Бокову неодноразово звинувачували в корупційних зв'язках і підтримці режиму Путіна.

Біографія ред.

Ірина Бокова народилась 12 липня 1952 року в Софії, столиці Болгарії в компартійно-номенклатурній родини. Батько, Георгі Боков, один із керівників Болгарської комуністичної партії, головний редактор партійної газети «Работническо дело» і секретар ЦК БКП.

Старший брат Філіп Боков — випускник (1972) Московського державного інституту міжнародних відносин (МДІМВ), політичний діяч Болгарії, Надзвичайний і Повноважний посол Болгарії в Словенії.

У 1976 закінчила Московський державний інститут міжнародних відносин за спеціальністю «Міжнародні відносини». Аспірантка Мерілендського університету (Вашингтон) і слухач програми для керівників у Школі державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді Гарвардського університету.

У 1977-1992 працювала в Міністерстві закордонних справ Болгарії в напрямку співпраці з Організацією Об'єднаних Націй:

1992-1994 навчалась за програмою НАТО для країн Центральної та Східної Європи, що спеціалізувалась з питань захисту прав меншин. У 1995-1996 працювала заступником, першим заступником Міністра закордонних справ Болгарії й урядовим секретарем із питань європейської інтеграції.

У період з листопада 1996 р. до лютого 1997 р. Ірина Бокова обіймала посаду Міністра закордонних справ (до відставки Голови Кабінету Міністрів Болгарії — Жана Виденова). Після позбавлення влади Ірина Бокова створила й очолила Європейський політичний форум з метою сприяння європейській інтеграції Болгарії й популяризації європейських цінностей.

2001—2005 рр. — обрана депутатом Народних зборів Болгарії, була секретарем парламентської фракції соціалістичного спрямування «Коаліція за Болгарію». 2005 року призначена Надзвичайним і Повноважним послом Болгарії у Франції й Постійним представником Болгарії в ЮНЕСКО.

22 вересня 2009 рекомендована Виконавчою радою ЮНЕСКО на посаду Генерального директора. Кандидатуру Ірини Бокової затвердила Генеральна конференція ЮНЕСКО 15 жовтня 2009 року. Її попередник — Мацуура Коіхіро. Ірина Бокова була обрана першою жінкою й першим представником країн Східної Європи, що очолила Організацію Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури. 2013 року була переобрана на другий термін.

З 2017 — член Наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»[7].

Підтримка дій Асада й Путіна в Сирії ред.

Після захоплення в 2016 Ісламською державою сирійського міста Пальміра, що є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, історична частина Пальміри була частково знищена бойовиками ІДІЛ. Наприкінці березня 2016 року сирійські війська, що залишились вірними диктатору Башара Асаду за підтримки ВПС Росії й ліванської шиїтської терористичної організації Хезболла, здійснили наступ на Пальміру. Зруйноване місто було відвойоване. Ірина Бокова привітала цей наступ як Генеральний директор ЮНЕСКО.[8]

Звинувачення в корупції ред.

  • У січні 2016 року болгарська газета bivol.bg оприлюднила впродовж місяця одразу дві статті про Ірину Бокову: від 9 січня під заголовком «Болгарський керівник ЮНЕСКО володіє нерухомістю на Мангеттені вартістю понад 3 мільйони доларів» а від 20 січня — другий сенсаційний матеріал «Скандали в ЮНЕСКО: генеральний директор Ірина Бокова маніпулює кадровими процедурами з метою призначення на пост свого заступника, свою протеже з підробленими документами».[9]
  • 2017 року міжнародний журналістський Центр із досліджень корупції та організованої злочинності (OCCRP) викрив схеми відмивання $3 млрд режимом Ільхама Алієва у банках Європи впродовж 2012—2014 рр. З'ясувалося, що між іншими європейськими корумпованими політиками, що «відбілювали» образ азербайджанського диктатора в Європі за хабарі, була й Ірина Бокова. 2013 року в Євросоюзі вона організувала й провела фотовиставку «Азербайджан — простір толерантності».[10]

Примітки ред.

  1. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
  2. AlKindi
  3. Munzinger Personen
  4. а б Strazha.bg
  5. http://www.unesco.org/new/en/unesco/about-us/who-we-are/history/directors-general/
  6. https://www.ae-info.org/ae/User/Bokova_Irina
  7. Створено наглядову раду київського меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". Лівий берег. 19 березня 2017. Архів оригіналу за 4 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020. 
  8. UNESCO Director-General welcomes the liberation of Palmyra. Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 17 червня 2016. 
  9. Связанная с коррупционным режимом Алиева, Ирина Бокова метит на пост генсека ООН [Архівовано 5 вересня 2017 у Wayback Machine.]. 10.02.2016
  10. Радіо Свобода: OCCRP: власти Азербайджана "отмывали" деньги для взяток [Архівовано 4 вересня 2017 у Wayback Machine.]. 4.9.2017

Посилання ред.