Ірен Френ
Ірен Френ (фр. Irène Frain, уроджена фр. Le Pohon, народилася 22 травня 1950, Лор'ян , Бретань, Франція) — французька письменниця.
Ірен Френ | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Irène Frain | ||||
Ім'я при народженні | фр. Irène Marie Anne Le Pohon[1] | |||
Народилася | 22 травня 1950[2][3][4] (74 роки) Лор'ян, Морбіан, Франція | |||
Країна | Франція | |||
Діяльність | письменниця, журналістка, професор | |||
Мова творів | французька | |||
Брати, сестри | Denise Le Pohond[5][6] | |||
Нагороди | ||||
Сайт: irenefrain.com | ||||
| ||||
Ірен Френ у Вікісховищі | ||||
Біографія
ред.Народилася у старовинному порті Лор'яні, заснованому в XVIII столітті Французькою Ост-Індською компанією, в сім'ї було п'ятеро дітей. Батько пройшов через німецький полон, працював вчителем, мати — швачкою. Письменниця була сформована культурою своєї батьківщини, Бретані, у майже сільській обстановці, сповненій знегод. Про своє дитинство в Бретані письменниця пізніше розповіла в книгах «Узбережжя любові» (2001) та «Будинок біля джерела» (2000).
У 1969 році Ірен вийшла заміж і народила дочку. У 1972-1977 вивчала класичну літературу (французьку, латину, грецьку) у середній школі в Ланьї-сюр-Марн і в Шампіньї-сюр-Марн. У 1975-1981 Ірен викладала латину і латинську літературу в Сорбонні в Парижі.
У 1979 році Ірен Френ дебютувала історичною роботою по золотому століттю британського судноплавства, «Коли бретонці населяли моря».
Вона присвятила свій перший роман бретонському мореплавцеві вісімнадцятого століття Рене Мадеку[fr] («Магнат», 1982). Цей роман мав успіх і сформував лист: сенс сюжету, іноді сухий, а іноді і яскравий, здатність змусити читача співпереживати героям, частка гумору і яскрава уява. Романи Ірен Френ мають дві глибинних течії, що часто перетиналися: інтерес до питань, пов'язаних зі статусом жінок і пристрасть до Сходу.
Творчість
ред.- 1979:Quand les Bretons peuplaient les mers
- 1980:Les Contes du cheval bleu les jours de grand vent
- 1982:Le Nabab
- 1984:Modern Style
- 1986:Désirs
- 1989:Secret de famille
- 1990:Histoire de Lou
- 1991:La Guirlande de Julie
- 1992:Devi
- 1992:Quai des Indes
- 1993:Vive la Mariée
- 1994:La vallée des hommes perdus
- 1995:L'Homme fatal
- 1995:La Fée chocolat
- 1996:Le Roi des chats
- 1997:Le Fleuve bâtisseur
- 1998:L'inimitable
- 1999:À jamais
- 2000:La Maison de la source
- 2000:Julien Gracq et la Bretagne
- 2001:La Côte d'amour
- 2002:Pour que refleurisse le Monde(спільно з Жетсун Пема)
- 2003:Les Hommes etc.
- 2004:Le Bonheur de faire l'amour dans sa cuisine et vice et versa
- 2007:Au Royaume des Femmes
- 2007:A la Recherche du Royaume
- 2007:Gandhi, la liberté en marche
- 2009:Les Naufragés de l'île Tromelin
Примітки
ред.- ↑ https://www.legifrance.gouv.fr/affichTexte.do?cidTexte=JORFTEXT000032528142&categorieLien=id
- ↑ GeneaStar
- ↑ Roglo — 1997. — 10000000 екз.
- ↑ Babelio — 2007.
- ↑ https://www.parismatch.com/actu/faits-divers/six-ans-apres-la-mort-de-sa-soeur-irene-frain-pleine-despoir-sur-lavancee-de-lenquete-242051
- ↑ https://www.leparisien.fr/faits-divers/serie-dagressions-contre-des-retraites-a-bretigny-sur-orge-tout-cela-na-pas-ete-pris-au-serieux-26-09-2024-Y3LQ4JHXPFDFFM5TYRCJ3QU75E.php
Посилання
ред.- Le site internet d'Irène Frain [Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Présentation et critique du livre «Les Naufragés de l'île Tromelin» [Архівовано 28 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про літераторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |