Ірен Адлер
Іре́н Нортон (англ. Irene Adler), уроджена А́длер — вигаданий жіночий персонаж шотландського письменника Артура Конан Дойла, що з'являється в оповіданні «Скандал у Богемії», опублікованому в липні 1891 року. Є однією з найвизначніших жіночих персонажів у циклі книг про Шерлока Холмса попри те, що вона з'являється лише в одній історії. Ірен Адлер зуміла розгадати задум Шерлока Холмса, коли той під виглядом священика, пораненого в бійці з жебраками, проник до її будинку, і втекла.
| Ірен Адлер | |
|---|---|
| Irene Adler | |
 Холмс (переодягнений у священника) на весіллі Ірен Адлер і Годфрі Нортона, 1891 рік, ілюстрація Сідні Педжета | |
| Творець: | Артур Конан Дойл |
| Твори: | Пригоди Шерлока Холмса |
| Перше: | Скандал у Богемії |
| Стать: | жіноча |
| Національність: | американка |
| Дата народження: | 1858 |
| Рід занять: | оперна співачка, adventurer |
| Роль виконує: | Лара Пулвер |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Холмс вважав цю справу своєю поразкою (попри те, що домігся своєї головної мети), а про Ірен Адлер говорив: «Ця жінка», а замість винагороди, запропонованої королем Богемії, волів узяти фотографію згаданої особи. «Адлер» (нім. Adler) у перекладі з німецької означає «орел».
В оригінальному оповіданні Дойля Ватсон зазначає, що Холмс не має романтичного інтересу до Адлер або до жінок загалом, вказуючи на те, що детектив лише платонічно захоплюється її дотепністю та хитрістю.[1] Але у фільмі «Шерлок Холмс» 2009 року відносини Холмса й Адлер переросли з простого сюжету з фотографією в цілу романтичну історію[2].
Ірен Адлер з'являється тільки в «Скандал у Богемії». Її ім'я коротко згадується в «Випадок ідентифікації», «Блакитний карбункул» та "Його останній уклін ".
Біографія вигаданого персонажа ред.
Відповідно до сюжету оповідання «Скандал у Богемії», Адлер народилася в Нью-Джерсі або Челсі, Лондон, у 1858 році. Вона мала кар'єру в опері як контральто і сопрано, почала виступати в оперному театрі Ла Скала в Мілані, Італія. Потім була примадонною в Імператорській опері у Варшаві, Польща, що вказує на талановитість. Саме там вона стала коханкою Вільгельма Готцрайха Сигізмунда фон Ормштейна, великого герцога Кассель-Фельштейна і короля Богемії (тоді ще лише наслідуваного принца), який деякий час перебував у Варшаві.
Король описує її як «добре відому авантюристку» (термін, що широко використовувався на той час у двозначній асоціації з «куртизанкою»[3][4]), а також говорить, що вона мала «обличчя найкрасивішої з жінок і розум найрішучішого з людей». Сама ж Ірен стверджувала, що її навчали як акторку, вона «часто» маскувалась як чоловік, щоб «скористатися свободою». Король пізніше повернувся до свого двору в Празі, тоді як Адлер, якій тоді було приблизно двадцять років, покинула оперну сцену та переїхала до Лондона. Там вона виходить заміж за Годфрі Нортона.
У 1888 році 30-річний король має намір одружитися з Клотильдою Лотман фон Сакс-Майнінген, другою дочкою короля Скандинавії; загроза одруженню існувала б, якби з'ясувались його попередні стосунки з Адлері король боїться, що Ірен може його шантажувати.
Прототипи персонажу ред.
Кар'єра Адлера як театральної артистки, яка стає коханкою могутнього аристократа, мала кілька прецедентів. Одна з них — Лола Монтез, танцівниця, яка стала коханкою Людвіга I Баварського та вплинула на національну політику. Кілька авторів роблять припущення, що персонаж Адлер відсилає до Монтез.[5][6]
Інше припущення — акторка Ліллі Ленгтрі, коханка Едуарда, принца Уельського[5]. У 1957 році Джуліан Вольф, член літературного товариства «Іррегуляри з Бейкер-стріт»(The Baker Street Irregulars), пише, що було добре відомо, що Ленгтрі народилася в Джерсі (її називали «Джерсійською Лілією»), а Адлер народився в Нью-Джерсі[4]. Пізніше Ленгтрі мала ще кількох аристократичних коханців, і її стосунки з ними обговорювалися в пресі за кілька років до того, як була опублікована історія Дойла. Ще одне припущення — танцівниця Людмила Штубель, ймовірна коханка, а згодом дружина ерцгерцога Австрії Йоганна Сальватора[7].
Актриси, які зіграли Ірен Адлер ред.
Радіо ред.
| Ім'я | Назва | Дата | Мережа |
|---|---|---|---|
| Маріан Селдес | CBS Radio Mystery Theatre — «A Scandal in Bohemia»[8] | 1977 рік | Радіо CBS |
| Сара Бадель | Пригоди Шерлока Холмса — «Скандал у Богемії» | 1990 рік | BBC Radio 4 |
| Мері Джей Блайдж | Шерлок Гноми | 2018 рік | Paramount |
Театральні вистави ред.
| Ім'я | Назва | Дата | Тип |
|---|---|---|---|
| Інга Свенсон | Бейкер Стріт | 1965 рік | Мюзикл (Бродвей) |
Телевізійні та DTV фільми ред.
| Ім'я | Назва | Дата | Тип |
|---|---|---|---|
| Шарлотта Ремплінг | Шерлок Холмс у Нью-Йорку | 1976 рік | Телевізійний фільм (американський) |
| Енн Бакстер | Маски смерті | 1984 рік | Телевізійний фільм (британський) |
| Морган Ферчайлд | Шерлок Холмс і головна жінка | 1992 рік | Телевізійний фільм |
| Ліліана Коморовська | Королівський скандал | 2001 рік | Телевізійний фільм (канадський) |
| Анна Канцлер | Шерлок Холмс і нерегулярні особи з Бейкер-стріт | 2007 рік | Телевізійний фільм (британський) |
Телесеріали ред.
| Ім'я | Назва | Дата | Країна |
|---|---|---|---|
| Ольга Едвардс | Шерлок Холмс — «Скандал у Богемі» | 1951 рік | Великобританія |
| Лариса Соловйова | Пригоди Шерлока Холмса та доктора Ватсона — «Скарби Агри» | 1983 рік | СРСР |
| Гейл Ханікутт | Пригоди Шерлока Холмса — «Скандал у Богемі» | 1984 рік | Великобританія |
| Лара Пулвер | Шерлок — " Скандал в Белгравії " | 2012 рік | Великобританія |
| Шерлок — " Знак трьох " | 2014 рік | Великобританія | |
| Наталі Дормер | Елементарно | 2013-2015 роки | США |
| Лянка Гру | Шерлок Холмс | 2013 рік | Росія |
| Рі Міядзава | Шерлок Холмс | 2014-2015 роки | Японія |
| Майя Сакамото | Справа № 221: Кабукічо[9] | 2019 рік | Японія |
| Лара Пулвер / Емілі Блант / Джонелл Елліотт / Шеллі Блонд | Кешвіль | 2023 рік | Великобританія/США |
Театральні фільми ред.
| Ім'я | Назва | Дата | Країна |
|---|---|---|---|
| Рейчел МакАдамс | Шерлок Холмс | 2009 рік | Великобританія/США |
| Шерлок Холмс: Гра тіней | 2011 рік | Великобританія/США |
Примітки ред.
- ↑ «A Scandal in Bohemia» by Arthur Conan Doyle. Published 25 June 1891 in the July issue of The Strand Magazine.
- ↑ Sherlock Holmes: A Game of Shadows (2011), Warner Bros. Pictures.
- ↑ Pal-Lapinski, Piya (2005). The Exotic Woman in Nineteenth-Century British Fiction and Culture: a Reconsideration. Lebanon, New Hampshire: University Press of New England. с. 71. ISBN 978-1584654292.
- ↑ а б Redmond, Christopher (2002). In Bed with Sherlock Holmes: Sexual Elements in Arthur Conan Doyle's Stories. Toronto, Canada: Dundurn Press. с. 57—66. ISBN 978-0889241428.
- ↑ а б Redmond, Christopher (1993). Sherlock Holmes Handbook. Toronto, Canada: Dundurn Press. с. 51. ASIN B01K3NVXDQ.
- ↑ Doyle, Arthur Conan (2005). The Memoirs of Sherlock Holmes. New York City: W.W. Norton. с. 17. ISBN 978-1989201046.
- ↑ Miller, Russell (2008). The Adventures of Arthur Conan Doyle: A Biography. New York City: Thomas Dunne Books. ISBN 978-0312378974.
- ↑ Payton, Gordon; Grams Jr., Martin (2012). The CBS Radio Mystery Theater: An Episode Guide and Handbook to Nine Years of Broadcasting, 1974–1982. McFarland & Company. с. 216. ISBN 9780786492282.
- ↑ CHARACTER | オリジナルTVアニメ「歌舞伎町シャーロック」公式サイト. pipecat-kabukicho.jp (Japanese) . Процитовано 1 грудня 2019.