Ірена Вейсайте
Іре́на Вейса́йте (лит. Irena Veisaitė; 9 січня 1928, Каунас — 11 грудня 2020, Вільнюс) — литовська літературознавиця, театрознавиця і театральна критикиня, громадська діячка; авторка робіт з літератури Західної Європи та історії театру.
Ірена Вейсайте | |
---|---|
![]() | |
Народилася |
9 лютого 1928 Каунас, Литва |
Померла |
11 грудня 2020[1] (92 роки) Вільнюс, Литва ·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) |
Країна |
![]() |
Діяльність | викладачка університету, письменниця, літературознавиця, театрознавиця, театральна критикиня, literary scholar |
Alma mater | МДУ і Санкт-Петербурзький державний університет |
Галузь | літературознавство[2], театрознавство[2] і театральна критикаd[2] |
У шлюбі з | Григорій Кроманов |
Нагороди | |
![]() |
БіографіяРедагувати
Народилася у Каунасі. В 1934—1941 роках навчалася у Каунаській гімназії імені Шолом-Алейхема. Під час Другої світової війни втратила батьків у Каунаському гетто. В 1947 році закінчила Вільнюську середню школу імені Саломеї Неріс. У 1953 році закінчила Московський державний університет, де вивчала німецьку мову та літературу. В 1963 році в Ленінградському державному університеті захистила дисертацію на здобуття ступеня кандидата філологічних наук.
У 1953—1997 роках викладала у Вільнюському педагогічному інституті (з 1992 — Вільнюський педагогічний університет) курси західноєвропейської літератури, німецької літератури, історії театру XX століття. З 1965 року — доцент; у 1999 році удостоєна звання почесного професора Вільнюського педагогічного університету.
Наукова діяльністьРедагувати
Опублікувала понад 200 статей у Литві та інших країнах. Упорядниця кількох книг, співавторка шкільних підручників.
Громадська діяльністьРедагувати
У 1990 році разом з професором Чесловасом Кудабою стала співзасновницею Фонду відкритої Литви (Atviros Lietuvos Fondas). До 1993 року була віце-головою правління Фонду відкритої Литви, у 1993—2000 роках — голова правління. Член правління Інституту відкритого суспільства (Будапешт) та інших міжнародних неурядових організацій, член кураторіуму Культурного центру Томаса Манна в Ніді, член Литовського національного комітету ЮНЕСКО, Художньої ради Міністерства культури Литви.
Нагороди і званняРедагувати
- 1995 — Орден Великого князя Литовського Гедиміна четвертого степеня
- 2006 — Медаль Барбари Радзивілл за заслуги в галузі культури та просвіти
- 2008 — Почесний знак Міністерства науки й освіти Литви
- 2012 — Медаль Гете за діяльність з литовсько-німецького культурного обміну та громадянську хоробрість
ПосиланняРедагувати
- Gediminas Zemlickas. „Mokslas be sąžinės - pragaištingas“
- Irenai Veisaitei – Barboros Radvilaitės medalis už nuopelnus kultūrai ir švietimui
- Vytautas Toleikis „Irenos fenomenas“ [Архівовано 14 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Fotokronika
- Irena Veisaitė „Holokaustas mano gyvenime“
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
- ↑ https://www.vle.lt/straipsnis/irena-veisaite/
- ↑ а б в Czech National Authority Database