Іранізм

Іранізмом називають слово, запозичене з іранської групи індо-європейської мовної родини. Джерела — давні (давньоперська, середньоперська, согдійська, авестійська, скіфська, аланська — 2 останні дали сучасну осетинську) та сучасні (перська, таджицька, курдська, осетинська, талишська, пуштунська) іранські мови. Іранські мови поділяються на східні і західні. Східні — скіфська. Дослідженням історії та культури іранських народів займається наука Іраністика.

Також:

• Іранізмом називають політичну течію, що має на меті утворенні Великого Ірану, тобто поєднання в одній державі усіх земель народів іранського походження.
• Іранізмом називають мовну ситуацію таджицького народу, що полягає у використанні східних або західних іранських говірок та прийняття мови й письма фарсі (перської), яку пізніше назвали таджицькою й перевели на кириличну абетку.
• Іранізмом називають причетність до спільноти іранських народів. Можна говорити про іранізм скіфів та сарматів.

Див. також

• Іранський елемент в українській духовній культурі

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.