Іраклій (екзарх)

(Перенаправлено з Іраклій Старший)

Іраклій Старший (*Ἡράκλειος, д/н —610) — державний та військовий діяч Візантійської імперії.

Іраклій Старший
Revolt of the Heraclii solidus, 608 AD.jpg
патрикій
Попередник: Геннадій
Наступник: Нікетас
 
Народження: 6 століття
Ерзурум
Смерть: 610
Національність: вірменін
Країна: Візантійська імперія
Рід: династія Іраклія
Шлюб: Епіфанія
Діти: Іраклій, Феодор, Марія

БіографіяРедагувати

Походив з вірменської аристократії. Відомості про предків Іраклія Старшого не збереглися. На думку британського візантиніста С. Менго, Іраклій був нащадком візантійського військового очільника V століття Іраклія Едеського. Американський фахівець з історії Закавказзя Кирило Туманов, ґрунтуючись на праці вірменського історика VII століття Себеоса «Історія імператора Іраклія», зараховував Іраклія до нащадків вірменської царської династії Вірменських Аршакидів. До тієї ж точки зору схилялися російський сходознавець А. Васильєв та арабський історик І. Шахид.

За різними версіями народився у Феодосіополісі. За відомостями візантійських хроністів місцем народження Іраклія Старшого була Каппадокія. Про його початок кар'єри нічого невідомо. Іраклій Старший на посаді іпостратига (заступника стратіга) magister militum per Orientem Філіппіка відзначився у війнах проти Сасанідської Персії в 580-х роках. Звитяжив у битвах при Хломароні та Сісарбаноні, де візантійці здобули значні перемоги.

Близько 595 року виконував обов'язки військового магістра Вірменії (замінивши на посаді Іоанна Містакона), де воював проти повсталих місцевих князів. Служба в Вірменії зміцнила зв'язки Іраклія з малоазійською провінційною знаттю.

У 602 році призначено імператором Маврикієм патрикієм та екзархом Африки. Тут фактично не визнав узурпатора Фоку, який повалив імператора. Водночас зміцнив зв'язки з місцевою знаттю, видавши сина Іраклія за Євдокію, доньку князя Рогаса.

У 608 році повстав проти Фоки, скориставшись поразками останнього у війні проти перського шахіншаха Хосрова II. Іраклія Старшого разом з сином було оголошено консулами. На їх бік перейшов Єгипет, який зайняв брат Іраклія Старшого — патрикій Григорій з сином Никитою. У 609—610 роках становище імператора Фоки ускладнилося. Війна проти Сасанідів закінчилася поразкою. Перська армія вдерлася до Месопотамії, Вірменії, Сирії і в малоазійські провінції. Слов'яни зайняли північну Іллірію. Жиди повсталі в сирійських областях, стали закликати персів.

Іраклій діяв у Сирії та на Кіпрі. Водночас відправив флот на чолі із сином Іраклієм, який захопив Константинополь, повалив Фоку, стративши його. Після цього оголошений імператором. Невдовзі після цього помер сам Іраклій Старший.

РодинаРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Martindale J. R. Prosopography of the Later Roman Empire. — Cambridge University Press, 1992. — Vol. III (a): A.D. 527—641. — ISBN 0-521-20160-8 [2001 reprint].
  • Treadgold, Warren T. A History of the Byzantine State and Society. — Stanford, CA: Stanford University Press, 1997. — ISBN 0-8047-2630-2.

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іраклій (екзарх)