Іпатіївський монастир

Іпа́тіївський монастир (рос. Ипатьевский монастырь, Свято-Троицкий Ипатьевский) — монастир біля міста Костроми, між річками Волгою та Костромою.

Троїцький собор Іпатіївського монастиря

ІсторіяРедагувати

Храм заклав татарський мурза Чет, родоначальник роду Годунових, який утік із Золотої Орди до Івана Калити і прийняв у Москві християнство під ім'ям Захарія. Перша згадка про монастир у літописах — у 1432 році.

Після жовтневого перевороту, у 1918 році, монастир закрили, а його матеріальні цінності «націоналізували». 1958 року в Іпатіївському монастирі створили Костромський історико-архітектурний музей-заповідник. З листопада 1989 року — відновлений.

Територія монастиря складається з двох частин — Старого і Нового міста. Обидві ділянки обнесені високими кам'яними стінами. Старе місто має форму неправильного п'ятикутника. Центр монастиря — монументальний Троїцький собор і дзвіниця.

У монастирі поховані батько і мати Бориса Годунова, а також Іван Сусанін.

Архітектурний ансамбль монастиря включає такі пам'ятки:

  • Троїцький собор (1650—1652), іконостас XVII—XIX ст., фресковий розпис (1654—1656), один з найкращих у Росії,
  • Дзвіниця (1603—1605, перебудована наприкінці XIX ст.),
  • Архієрейский корпус (XVI—XVIII ст.),
  • Келарський корпус — «Палати бояр Романових» (XVI—XIX ст.),
  • Братський корпус (XVI—XVIII ст., 1841),
  • Келії на погребах (1568, 1593, 1732),
  • Свічний і трапезний корпуси — (XVI—XVII ст., 1861),
  • Богодільня (1672—1673, 1721—1722),
  • Муровані стіни і вежі (1586—1590, 1621—1625, 1642).

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Брюсова В. Г. Ипатьевский монастырь. — М.: Искусство, 1981
  • Разумовская И. М. Кострома. — Л.: Художник РСФСР, 1989

ПосиланняРедагувати