Іов (Павлишин)

православний релігійний діяч

Архієпископ Іо́в (в миру Васи́ль Степа́нович Павли́шин; 5 червня 1956 року; Конюхи Козівського району Тернопільської області — 8 лютого 2019: Гаї-Шевченківські Байковецької сільської громади Тернопільського району Тернопільської області[1])- релігійний діяч.

Іов
Народився 5 червня 1956(1956-06-05)
Конюхи, Козівський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Помер 8 лютого 2019(2019-02-08) (62 роки)
Тернопільська область, Україна
Діяльність священнослужитель
Alma mater Львівський політехнічний інститут (1981) і Санкт-Петербурзька духовна семінарія (1984)
Посада єпископ
Конфесія православ'я
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня

Життєпис ред.

Після закінчення середньої школи навчався в Поморянському технічному училищі Львівської області. З 1974 по 1976 рр. служив в Армії.

З 1976 по 1981 рр. — навчання в Львівському політехнічному інституті.

1981 року поступив на навчання в Ленінградську Духовну Семінарію.

1982 року архієпископом Тихвиньським Мелітоном (Соловйовим) був рукоположенений в сан диякона, а в 1983 році — в сан пресвітера.

З 1984 року служив на парафіях Львівської і Тернопільської єпархії РПЦ.

В 1990 році, після відродження УАПЦ, був вбраний секретарем Тернопільсько-Бучацької єпархії, будучи настоятелем Свято - Димитрієвского храму с. Плотича та Свято - Михайлівського храму с. Дубівці Тернопільського благочиня.

В квітні 1995 року був пострижений в малу схиму з ім'ям Іов.

Архіпастирське служіння ред.

11 травня 1995 року висвячений у єпископа Кременецько - Збаразького за Божественною літургією у Володимирському кафедральному соборі міста Києва.

З 23 жовтня 1995 по 27 жовтня 1997 тимчасово призначений керуючим Хмельницькою єпархією УПЦ КП

23 січня 2004 року піднесений до сану архієпископа.

13 травня 2012 року згідно з рішенням синоду (Журнал № 19 від 13.05.2012 п.2) почислений на спокій.[2] Рішенням Синоду УПЦ КП від 27 липня 2012 року виключений зі складу єпископату УПЦ КП.[3]

1 червня 2012 року перейшов до УАПЦ, де також мав титул архієпископ Тернопільський і Кременецький.

У 2015 році почислений на спокій.

Помер 8 лютого 2019 року.[4] [5]

Нагороди ред.

Удостоєний вищих церковних нагород: Ордену Святого Архистратига Михаїла (1999 р.), Ордену св. Миколая Чудотворця (2006 р.) та Ордену Юрія Переможця (14.12.2006 р.).

Примітки ред.

  1. Помер колишній архиєпископ Тернопільський і Кременецький Іов. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 10 лютого 2019.
  2. Dubivci: Упокоївся архиєпископ Іов. Dubivci. неділя, 10 лютого 2019 р. Процитовано 1 листопада 2022.
  3. Журнали засідання Священного Синоду 27 липня 2012 р. Архів оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 12 лютого 2019.
  4. На Тернопільщині помер колишній архієпископ Іов - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 1 листопада 2022.
  5. У Тернополі помолилися за упокій владики Іова. Тернопільська єпархія ПЦУ (укр.). 9 лютого 2022. Процитовано 1 листопада 2022.

Посилання ред.